Тезяков Микола Іванович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Микола Іванович Тезяков

Дата народження — 29.11.1859
місце народження — селище Верхні Серги Красноуфімського повіту Пермської губернії, Російська імперія (зараз Свердловська область, Росія)
дата смерті — 02.01.1925
місце смерті — м. Москва
місце поховання — м. Москва, Новодівочий цвинтар

Микола Іванович Тезяков (29 листопада 1859 (10 грудня за новим стилем), селище Верхні Серги Красноуфімського повіту Пермської губернії Російської імперії (зараз Свердловська область, Росія) – 02 січня 1925, Москва) – лікар, громадський діяч. Працював земським санітарним лікарем Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Розробив програму допомоги безпритульним по боротьбі з інфекційними захворюваннями, організацію харчування наймитів, домігся створення в м. Знам'янка лікувально-продовольчого пункту. Відомий як антрополог-дослідник побуту та культури удмуртів.

Зміст

Життя і діяльність

Тезяков Микола Іванович народився на Уралі в родині кріпака. Його батько працював на Верхнєсергіївському заводі. Початкову освіту здобув у місцевій початковій школі. В 1871-1879 роках навчався в Єкатеринбурзькій гімназії, був учасником гімназійного літературного гуртка, в якому читалися журнали «Колокол», «Современник», твори І.С. Тургенєва, М.Г. Чернишевського, Д.І. Писарєва та інша заборонена література. Учасники гуртка видавали також свій нелегальний рукописний журнал. Після закінчення навчання у гімназії вступив до Казанського університету на медичний факультет. Під час навчання брав участь у студентському народовольчому русі, був визначений поліцією як неблагонадійний. У 1884 році закінчив університет і розпочав свою кар’єру дільничним лікарем у с. Аряш Косинського повіту Пермської губернії. Вже тоді молодий лікар приділяв велику увагу громадсько-санітарній діяльності: вивченню рівня санітарного стану населення, боротьбі з найпоширенішими захворюваннями, вивченню питань шкільної гігієни, дитячої смертності тощо. Микола Тезяков зацікавився також культурою та побутом корінного населення – удмуртів: знайомився з їх життям, проводив антропологічні дослідження. З іменем М. Тезякова пов’язане перше монографічне вивчення етнографії та антропології куединських удмуртів. Свої спостереження лікар виклав на сторінках журналу «Земский врач», у книзі «Вотяки Больше-Гондырской волости», у праці «Праздники и жертвоприношения у вотяков-язычников», надрукованій в журналі «Новое время». У публікаціях описано історію, побут удмуртів, їх традиції.

TezyakovMI2.jpg

За рекомендацією першого в Росії санітарного лікаря І.І. Моллесона Микола Тезяков переїжджає до Олександрійського повіту Херсонської губернії, а згодом – до Єлисаветградського повіту, де працює санітарним лікарем. Велика заслуга М.І. Тезякова – у проведенні профілактичних заходів у цих повітах. Він пише на цю тему ряд статей і доповідей: «Про трахому в Херсонській губернії» (доповідь на 12-му губернському з’їзді лікарів (1891 р.), «До епідемії тифу в Лип’янську Єлисаветградського повіту» (1893 р.), «Холера в Єлисаветградському повіті в 1892 році. Організація боротьби з нею», «Досвід застосування антидифтерійної сироватки в с. Благодатному Єлисаветградського повіту» та інші.

Своїми поглядами на гігієну Тезяков уперше поділився на 6-му з’їзді земських лікарів у 1894 році, де виступив з доповідями щодо профілактики сифілісу та дифтерії в Херсонській губернії. Обстежуючи населені пункти Херсонської губернії, Микола Іванович не забував про питання медикаментозного забезпечення населення. Про це свідчить його робота «Про виписку медикаментів через кордон. Досвід Єлисаветградського земства» (1895 р.). М.І. Тезяков був ініціатором організації дешевих їдалень та амбулаторій для сторонніх робітників у Єлисаветграді.

Багато уваги лікар приділяв санітарній статистиці. У 1892-1897 роках написав цикл праць, присвячених питанню народонаселення, зробив цікаву доповідь на засіданні Товариства лікарів на тему: «Матеріали про народжуваність, смертність та шлюби населення в м. Єлисаветграді з 1885 по 1892 рр.». У 1903 році вийшов підручник «Основи санітарної статистики (курс для фельдшерських шкіл)», де Тезяков розглянув важливі теми санітарії та гігієни, а саме: залежність захворювань від умов зовнішнього середовища, побутових і соціальних умов, зокрема, залежність високої захворюваності та смертності дітей від соціального стану жінки, умов догляду за дітьми і вигодовування. Значну кількість праць було присвячено вивченню медико-санітарного стану сільськогосподарських робітників, найвагоміша серед них – монографія «Сільськогосподарські робітники й організація за ними санітарного нагляду в Херсонській губернії» (1896 р.).

З 1896 по 1903 рік М.І. Тезяков завідував санітарним відділенням Вороніжської губернської управи, а з 1903 по 1905 рр. – відділенням охорони здоров’я Саратовської губернської управи; був засновником та першим завідувачем медико-статистичного бюро Вороніжського губернського земства, співробітником журналу «Врачебно-санитарная хроника Воронежской губернии». Микола Тезяков написав 250 робіт з питань гігієни, медичної статистики та профілактики інфекційних захворювань. На всіх етапах громадсько-медичної діяльності лікар прагнув брати участь у заходах проти туберкульозу. Він був одним із учасників Всеросійської ліги для боротьби з туберкульозом. Слід відзначити діяльність М.І. Тезякова і в антиалкогольній боротьбі серед сільського населення майже в усіх губерніях, де він працював. Зокрема, як представник Саратовського губернського земства, він був учасником з’їзду 1909-1910 рр. по боротьбі з пияцтвом, головуючи на одному із його засідань. У 1904 році Тезяков працював одним з помічників завідувача санітарно-статистичного бюро при головному начальникові санітарної частини Маньчжурської армії. Як результат – вийшла його робота «Короткий нарис захворюваності російських військ у Маньчжурії в січні і лютому 1905 р.». У 1911-1913 роках Тезяков – організатор й учасник гігієнічних виставок у Дрездені та Санкт-Петербурзі.

У 1915 році – головний лікар евакогоспіталю для військовополонених на 240 ліжок.

У 1917 році – начальник санітарної частини Кавказького фронту. На початку 20-х років М.І. Тезяков переїжджає з Саратова до Москви. Там він стає керівником відділу лікувальних місцевостей Наркомздраву. 2 січня 1925 року Микола Тезяков раптово помер у Москві в своєму робочому кабінеті. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

TezyakovMI3.JPG

Нагороди

Як член Виставкового комітету Всеросійської гігієнічної виставки 1913 року М.І. Тезяков був нагороджений дипломом «За сприяння влаштуванню земської медицини на виставці, за великі заслуги по організації лікарсько-санітарної справи і за працю по розробці санітарно-статистичних даних».

21 липня 1923 року М.І. Тезякову було присвоєно звання «Герой праці на фронті охорони здоров’я».

У грудні 1923 року одному з санаторіїв в м. Геленджик та санаторію «Нижні Серги» було присвоєно ім’я Миколи Тезякова.

У Кіровограді в 1980 році встановлено пам’ятний знак М.І. Тезякову по вулиці Тобілевича, 24

TezyakovMI4.jpg

Бібліографія

Тезяков Н. Беседы по гигиене в применении ее к народной школе : Читаны в 1898 году на педагогических курсах учительниц и учителей земских и церковно-приходских школ Воронежской губернии / Н. Тезяков. – Воронеж : Т-во «Печатня С.П. Яковлева», 1899. – 121,[2] с. : ил.


Тезяков Н. Земские школы Елисаветградского уезда в санитарном отношении / Н. Тезяков. – Елисаветград : Тип. Гольденберга, 1895. – 99 с. : 1 л. Табл

Тезяков Н. К вопросу о приварке в начальных школах. / Н. Тезяков // Вестник воспитания. – 1900. – № 1. – С. 74-81

Тезяков Н.И. По вопросу о регистрации пришлых сельско-хозяйственных рабочих в Херсонской губернии / Н.И. Тезяков // Сборник Херсонского земства . – 1897. – № 6. – С. 162-164

Тезяков Н.И. Холера в Елисаветградском уезде в 1892 году и организация борьбы с нею / Н.И. Тезяков // Сборник Херсонского земства. – 1893. – № 3. – С. 142-177

Література про життя і діяльність М.І. Тезякова

Грандо А. А. Из истории развития общественной медицины на Украине / А. А. Грандо // Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине / [под ред. Б. П. Петрова, В. Д. Братуся, К. Ф. Дупленко]. – К. : Госмедиздат УССР, 1954. – С. 130–149.

Недбальська, О. Відомі благодійники нашого краю [Текст] / О. Недбальська // Народне слово. – 2005. – 24 лютого. – С. 3

Нековаль В.Т. Микола Іванович Тезяков: до 145-річчя з дня народження : Коротка творча біографія М.І. Тезякова / В.Т. Нековаль // Статистика України. – 2004. – № 4. – С. 107-109

Сидоренко, Петро Іванович. Медична освіта на Кіровоградщині: сторінки історії / Петро Сидоренко, Світлана Присяжнюк. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2008. – 158,[2] с. : фото, ил. – Бібліогр. с. 158

Трахтенберг А. Н. И. Тезяков. Беседы по гигиене в применении ее к народной школе. Читаны на педагогических курсах учительниц и учителей земских и цековно-приходских школ Воронежской губ. Изд. К. Л. Риккера. Спб. 1911 г. : Критика и библиография / А. Трахтенберг // Русская школа. – 1911. – № 9. – С. 29-30

Web- ресурси

Земские школы Елисаветградского уезда в санитарном отношении (Авторская страница Н. Тезякова, сайт ОУНБ ім. Д.І. Чижевського) http://library.kr.ua/elib/tezakov/

Коцур Надія Іванівна, канд. іст. наук, професор кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Внесок М.І. Тезякова в розвиток земської медицини в Україні (кінецьХІХ – початок ХХ століття) http://base.dnsgb.com.ua/INB/2010-3/10_kotsur.pdf

Мой город – Херсон (Не совсем Официальный сайт истории города) http://mycity.kherson.ua/people-kherson/people-t/tezyakov-n-i.html

Тезяков Николай Иванович (11.12.1859 – 2.01.1925) (Медицинский некрополь) http://mednecropol.ru/t/tezyakov-ni/tezyakov-ni.htm

Тезяков Николай Иванович (Пермский край. Энциклопедия) http://enc.permculture.ru/showObject.do?object=1803973197&viewMode=B_1803401803

Черных А.В. Тезяков Николай Иванович (Забытые имена Пермской губернии) http://www.fnperm.ru/%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9-%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.aspx

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти