Стоян Микола Олександрович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Микола Олександрович Стоян

Дата народження — 18.02.1919
Місце народження — с. Панчеве Новомиргородський район, Херсонська губернія (нині – Кіровоградська область)
Дата смерті — 9.05.2005
Місце смерті — 9.05.2005
Місце поховання — с. Панчеве, місцеве кладовище

Микола Олександрович Стоян (18 лютого 1919, с. Панчеве Новомиргородський район, Херсонська губернія (нині – Кіровоградська область) – 9 травня 2005, с. Панчеве Новомиргородський район Кіровоградська область,Україна) – учитель, краєзнавець, письменник, автор оповідань, нарисів, гуморесок, автор історії села Панчеве.

Зміст

Життя і діяльність

Стоян Микола Олександрович народився 18 лютого 1919 року в селі Панчеве Новомиргородського району Херсонської губернії (нині – Кіровоградська область). Батьки його були простими селянами. Середню освіту здобув, навчаючись у Панчівській та Канізькій школах. У 1937 році, після отримання атестату зрілості, вирішив вступити на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Мрія юнака здійснилася, він став студентом. Але навчанню завадила війна.

Коли почалася Друга світова війна, разом з іншими юнаками та дівчатами був вивезений до Німеччини (Берлін – Феркензейн), став остарбайтером під № 761. До рідного села повернувся у 1945 році з молодою дружиною, харків’янкою Олександрою, з якою прожили разом майже 50 років та виростили двох синів — Григорія та Володимира. Працював в Панчівській школі вчителем молодших класів. Але оскільки Микола Олександрович так і не закінчив університет, то вирішив все ж продовжити навчання у 1946 році. Отримавши диплом вчителя української мови та літератури, в 1947 році повертається на батьківщину, до родинного гнізда Стоянів і по 1985 рік вчителює в Канізькій та Панчівській школах Новомиргородського району, деякий час був завучем школи. Вчитель з великої букви, Микола Олександрович, в кожній дитині вмів розпізнати творчу особистість, запалити в дитячих серцях безмежну любов до літератури і рідної мови. «Як малу дитину треба берегти рідну мову, – не втомлювався повторювати учням свою думку шкільний педагог. – Не вбережемо її – не буде й України». Ці слова сільського педагога згадував неодноразово журналіст і письменник Віктор Погрібний після виступу Миколи Олександровича в театрі ім. М.Л. Кропивницького на перших зборах української інтелігенції. У Панчівській школі, на початку 50-х років, Стоян організував та очолив драматичний гурток. Першою виставою була «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука, з якою юні актори гастролювали навіть по сусідніх селах. В цій виставі Микола Олександрович виконував роль Гайдая. За два роки юними аматорами було поставлено 6 різних п’єс, які користувалися великою популярністю серед сільських жителів. Панчівський будинок культури, який налічував 500 сидячих місць, завжди був заповнений вдячними глядачами. На зароблені від вистав кошти школа придбала більярд, на якому грали всі бажаючі. Окрім освітянської діяльності Миколу Стояна приваблювала журналістика. Він працював позаштатним кореспондентом обласних газет «Кіровоградська правда» та «Молодий комунар», районної газети «Червона зірка» (нині «Новомиргородщина»), був постійним дописувачем республіканських газет і часописів. Як журналіст доволі часто використовував псевдоніми: Г. Володимирович, М. Олександрович, В. Григорович, Д. Чок, Миколка Стоян та інші. Але його неповторний стиль і почерк упізнавався під будь-яким іншим ім'ям. Протягом тривалого часу брав активну участь у діяльності районного літоб'єднання «Вись» та обласного – «Степ». Перша книжка-картинка оповідань для дітей «Мої маленькі друзі» Миколи Стояна вийшла у 1958 році у видавництві «Дитвидав». Зміст книжки складався з п'яти оповідань: «Яблуко», «Заплутане діло», «Мої маленькі друзі», «Два листи», «Шовковиця». Ця книжка вивчалася на уроках української літератури при ознайомленні з творчістю письменників-земляків. Згодом вийшли збірки оповідань «Земля і люди» (1958) та «Найкраща задача» (1960).

StoyanMO2.jpg StoyanMO3.jpg

Багато уваги педагог і письменник приділяв краєзнавчій роботі. Автор оповідань та нарисів про людей села, дослідник історії рідного краю, укладач одного з томів «Історії міст і сіл УРСР», присвяченого Кіровоградській області, він завжди сповідував значимість на землі простої людини. Його історичні дослідницькі матеріали зберігаються в музеї Панчівської школи: спогади про голодомор 33-го року у селі (до речі, написані ще у 80-і роки), історія заснування школи в Панчевому, відомості про Канізьке повстання 1918 року, путівник «Панчеве. Колгосп імені Куйбишева. 250-річчю присвячується» та багато інших краєзнавчих доробок. Микола Олександрович Стоян був людиною комунікабельною, мав багато друзів серед сучасного українського письменства, з якими підтримував дружні та творчі стосунки протягом всього життя. Особливо теплі відносини у нього склалися з Олесем Гончарем та Андрієм Малишком. Книги цих письменників з дарчими надписами до цих пір зберігаються в музейній кімнаті школи села Панчеве.

StoyanMO4.jpg

Стоян Микола Олександрович завжди мав активну життєву позицію. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, він не залишався осторонь громадського життя: читав змістовні та цікаві лекції з краєзнавства, зокрема, про українські звичаї і традиції; давав поради щодо створення музейних кімнат історії сіл Новомиргородського району. Крім того, захоплювався природою рідного краю, часто мандрував берегами Висі, був знаним на Новомиргородщині мисливцем та рибалкою, обирався громадським єгерем, мав посвідчення громадського мисливського інспектора по Новомиргородському району Кіровоградської області. «Так любити землю і все живе на ній навряд чи вже хто буде. Кожен вибалок він знав, кожну заплаву і кожну рогозину…боліли вони йому – ці висівські береги», – говорив про нього український письменник та громадський діяч Віктор Погрібний.

Микола Стоян залишив яскравий слід на теренах Кіровоградщини, бо творив добро: любив дітей і природу, свіжозорану ріллю і пшеничне поле, верби над Виссю і хмарки на небі, а головне – сам був добрим, чесним, порядним і працьовитим. Спогади про надзвичайного педагога і просту гарну людину увійшли до книги: «Микола Олександрович Стоян. Людина. Учитель. Письменник. – Яскравий слід у людській пам’яті», що вийшла друком у Києві 2005 року. На жаль, він її уже не побачив… 9 травня 2005 року М. О. Стоян відійшов у Вічність. Похований на місцевому кладовищі.

Нагороди

За активну роботу громадським кореспондентом, вивчення та дослідження краєзнавчих матеріалів, за підготовку нарисів про людей села, кореспонденцій про трудові будні хліборобів і тваринників у 1978, 1989 та 1990 роках був нагороджений Почесними грамотами редакції газети «Червона зірка». За освітянську діяльність 10 листопада 1977 року нагороджений Грамотою Міністерства освіти СРСР.

Увічнення пам’яті

На фасаді Панчівської загальноосвітньої школи, де навчався і працював Микола Стоян, рішенням територіальної громади села встановлено меморіальну дошку. У музейній кімнаті історії Панчівської школи та села Панчеве є окремий розділ експозиції, присвячений Миколі Стояну.

StoyanMO5.jpg StoyanMO6.jpg

Бібліографія

Панчеве. Колгосп ім. Куйбишева : путівник / М. О. Стоян ; упор. І. Д. Жеребенко. – Мала Виска : [б. в.], 1991. – 33,[3] с. : фото

Стоян, Микола Олександрович. Земля і люди : оповідання / М. Стоян. – К. : Молодь, 1958. – 104 с.

Стоян, Микола Олександрович. Навчаючи – виховуй! : з досвіду роботи [вчителів-словесників Кіровоградщини] / Микола Стоян, Микола Чечот. – К. : Рад. школа, 1969. – 99 с.

Стоян Микола. «Балерина» і «Крутило», або Справжня людина : Оповідання-усмішка / Микола Стоян // Кіровоградська правда. – 2000. – 25 липня. – С. 3

Стоян Микола. Доброго дня, Юрію Івановичу!. : Зустріч з Ю Яновським / Микола Стоян // Кіровоградська правда. – 2002. – 15 жовтня. – С. 3

Стоян Микола. З Валерієм Юр’євим : Минуло 20 літ з часу передчасної смерті відомого поета-земляка / Микола Стоян // Кіровоградська правда. – 2000. – 9 листопада. – С. 3

Стоян Микола. За межі України : Спогад-роздум / М. Стоян // Новомиргородщина. – 2003. – 8 травня. – С. 3

Стоян Микола. Зажура в його очах / М. Стоян // Вечірня газета. – 2001. – 3 серпня. – С. 4

Стоян, Микола. Незабутній Лукаш : Спогади / Микола Стоян // Березіль. – 1998. – № 9-10. – С. 159-172

Стоян Микола. «Ненастанно політь бур’ян...» : Пильнуй! / М. Стоян // Вежа. – 2003. – № 14. – С. 32-48

Стоян Микола. Олена і Шура : Поема з доріг життя / Микола Стоян // Кіровоградська правда. – 2001. – 24 липня. – С. 3

Стоян Микола. Свято вулиці / М. Стоян // Кіровоградська правда. – 2004. – 13 липня. – С. 3

Стоян Микола. Солов’ї і література : Історія літоб’єднання «Степ» / Микола Стоян // Кіровоградська правда. – 2000. – 14 вересня. – С. 3

Стоян Микола. Сьоме джерело : Оповідання / М. Стоян // Кіровоградська правда. – 2004. – 2 листопада. – С. 3

Стоян Микола. Що теж врятує світ : Бувальщина / М. Стоян // Кіровоградська правда. – 2003. – 2 вересня. – С. 3

Бойко І. Примножується творчий доробок земляків / І. Бойко // Червона зірка. – 1967. – 14 листопада

Кочетова О. Б. Микола Олександрович Стоян: вчитель, письменник, краєзнавець / О. Б. Кочетова // Педагогічний вісник. – 2014. – № 1-2. – С. 50-52 : фото. – Бібліогр. в кінці ст.

Нарубіна Є. Шана другові / Є. Нарубіна // Новомиргородщина. – 2005. – 22 жовтня. – С. 2

Пісковий В. Несподівані подарунки / В. Пісковий // Новомиргородщина. – 2005. – 22 жовтня. – С. 2

Погрібний В. Його «добрий день» не згасне / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2004. – 13 липня. – С. 3

«Стежина. Літературний часопис» // Кіровоградська правда. – 2004. – 10 лютого. – С. 3

Стоян В. «Відчуваю потребу написати щось, гідне пам’яті Стояна М. О.» / В. Стоян // Кіровоградська правда. – 2005. – 19 квітня. – С. 3

Чорноіван, Олексій. Микола Олександрович Стоян / Олексій Чорноіван // Степ. – 2017. – № 1. – С. 34-36 : фото

Web-ресурси

Микола Олександрович Стоян – краєзнавець, письменник, учитель села Панчеве Новомиргородського району (Науково-методична лабораторія виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»)

Микола Стоян: цікаве про непересічну особистість (Новомиргород: Новини та події Новомиргородського району)

Микола Стоян – яскравий слід у людській пам’яті (ZLATOPIL)

Стоян Микола Олександрович (Вікіпедія – Вільна енциклопедія)

«Так любити землю і все живе на ній навряд чи вже хто буде» (Утренний город)

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти