Скопенко Віктор Васильович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Віктор Васильович Скопенко

народився — 12.12.1935
місце народження — Новгородка, Кіровоградської области
дата смерті — 05.07.2010
місце смерті — м. Київ
місце поховання — Байкове кладовище

Скопенко Віктор Васильович (12 грудня 1935, смт Новгородка, Кіровоградська область – 5 липня 2010, Київ) – уродженець краю, хімік, заслужений діяч науки і техніки України, член НАН України, академік АПН України, почесний доктор низки університетів Європи, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, понад 20 років був ректором Київського державного університету ім. Т. Шевченка, автор майже 360 наукових праць, 12 монографій і підручників тощо.



Зміст

Життя і діяльність

Віктор Васильович Скопенко народився 12 грудня 1935 року в містечку Новгородка на Кіровоградщині у родині вчителів. З перших днів Великої Вітчизняної війни батько – Василь Федорович –на фронті. Його ратні подвиги відзначено високими урядовими нагородами: орденами Леніна, Олександра Невського, Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоного Прапора. Під час запеклих боїв на Сандомирському плацдармі за Віслою, в умовах смертельного протистояння, надлюдської напруги полковник Скопенко здійснив подвиг, за який йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В жахливі, важкі, голодні та холодні роки повоєнної руїни перші сім класів майбутній академік навчався на Переяславщині, а закінчував середню школу в Києві.

У 1953 році Віктор Скопенко вступив на хімічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Кафедра неорганічної хімії, на якій спеціалізувався Віктор Скопенко, мала славетні й потужні наукові традиції. Її витоки сягають 1891 року, коли в університеті св. Володимира було створено хіміко-неорганічне відділення. Ще студентом Віктор Скопенко потрапив до поважного й авторитетного наукового середовища, що дозволило молодому дослідникові познайомитися з провідними науковцями-хіміками країни, набути навичок практичної роботи від висококласних фахівців.

На четвертому курсі, у 1957 році, Віктор Скопенко одержує грамоту за кращу студентську наукову працю, присвячену дослідженням селеноціанатних комплексів металів. Згодом цю тему було досліджено ним значно глибше, і результати роботи стали основою майбутніх кандидатської і докторської дисертацій. Студентом п’ятого курсу Віктор Скопенко почав працювати хіміком у Державній науково-дослідній реставраційній майстерні, згодом, після закінчення університету - в Науково-дослідному санітарно-хімічному інституті. У 1959 році він вступає до аспірантури Київського університету, де під керівництвом професора А.М.Голуба готує і в 1962 році успішно захищає кандидатську дисертацію на тему: “Селеноціанатні комплекси деяких металів”.

З 1962 року Віктор Васильович Скопенко розпочинає викладацьку діяльність в Київському університеті на посаді асистента кафедри неорганічної хімії. Упродовж чотирьох років він послідовно проходить шлях від асистента до старшого викладача й доцента. Гармонійне поєднання педагогічної та наукової роботи дозволило Віктору Васильовичу плідно продовжувати розробку проблеми синтезу та вивчення комплексних псевдогалогенідних сполук металів у неводних середовищах.

Молодого викладача, здібного науковця й організатора в 1966 році призначають на посаду заступника декана хімічного факультету. Завдяки колосальній організованості, високій працездатності та цілеспрямованості Віктор Васильович, працюючи на адміністративній посаді, продовжує плідно займатися наукою і вже у 1970 році захищає докторську дисертацію на тему: “Селеноціанати металів та їх властивості”.

У 1972 році Віктору Васильовичу присвоєно вчене звання професора за спеціальністю “Неорганічна хімія”. На той час під керівництвом молодого доктора вже було захищено чотири кандидатські дисертації, почала формуватися наукова школа професора Віктора Скопенка. 1970 рік разом із захистом докторської дисертації приніс Віктору Васильовичу нову складну ділянку роботи в університеті; колектив обрав його на посаду голови профспілки, на якій він працював п’ять років. Однак, незважаючи на неймовірний дефіцит часу, Віктор Скопенко не зменшив інтенсивності наукової роботи.

У 1974 році на кафедрі неорганічної хімії під керівництвом професора В.В.Скопенка започатковано новий науковий напрям – координаційної хімії поверхні. Він став піонерським щодо одержання нових каталізаторів і пояснення механізмів їх дій із концентрування та розділення катіонів металів, з аналітичного визначення мікрокількостей хімічних елементів і сполук. З 1975 року Віктор Васильович обіймає посаду проректора Київського державного університету з навчальної роботи, а через три роки його призначено на посаду першого проректора. У 1977 році колектив кафедри неорганічної хімії обрав Віктора Скопенка завідувачем, незмінним керівником якої він залишався понад двадцять років.

Однак навіть нові колосальні обсяги роботи на посадах проректора і завідувача кафедри не могли змусити Віктора Васильовича залишити улюблену дослідницьку роботу. Під його керівництвом на кафедрі проводяться фундаментальні роботи у галузі твердофазного синтезу та синтезу із розплавлених солей різноманітних функціональних матеріалів на основі фосфатів, оксидів і сульфідів одно- та полівалентних металів. Сполуки вказаного класу у вигляді монокристалів, а також спеціального скла та кераміки інтенсивно використовуються у світовій практиці як лазерні, сегнетоелектричні, а також матеріали з суперіонною провідністю. На кафедрі активно тривають роботи в царині координаційної хімії. З ініціативи Віктора Васильовича активізовано роботи в галузі біонеорганічної та металоорганічної хімії.

Повсякчасна та плідна дослідницька робота професора В.В. Скопенка приносить йому чергове визнання. У 1978 році Віктора Васильовича обирають член-кореспондентом АН УРСР.

Майже десятилітній досвід роботи на посаді проректора, обізнаність з усіма університетськими проблемами, бездоганна репутація та колосальний авторитет серед співробітників, визнання в академічних колах цілого світу, сприяли тому, що у січні 1985 року Віктора Васильовича Скопенка призначають на посаду ректора Київського університету, на якій він пропрацював до 2008 року.

Однак, незважаючи на велику завантаженість на посаді ректора, він успішно поєднував керівництво університетом і науково-педагогічну роботу. Як ректор він продовжує читати спеціальні й нормативні курси, керувати науковою роботою співробітників, студентів й аспірантів кафедри неорганічної хімії. Нові досягнення в галузі хімії координаційних сполук, подальші поглиблені дослідження реакції комплексоутворення у водному, неводному середовищах і на поверхні твердого тіла, які мають не лише фундаментальний характер, але й значне практичне значення для розвитку провідних галузей хімічної промисловості та виробництва медичних протиракових препаратів, було гідно оцінено державою. У 1988 році В.В.Скопенка обрано академіком АН УРСР за спеціальністю “Неорганічна хімія”. Наступного року він стає лауреатом премії імені Л.В.Писаржевського, згодом – Державних премій України у галузі науки і техніки (1990, 1995) та імені В.Вернадського (2000). З 1991 року Віктор Васильович – Заслужений діяч науки і техніки, а з 1992 – академік Академії педагогічних наук України.

Адміністративну, наукову та педагогічну роботу Віктор Васильович поєднував з великою громадською діяльністю: у 1985 році його обирають депутатом Верховної Ради Української РСР. Самодисципліна та вимогливість до себе і своїх підлеглих дозволила Віктору Васильовичу Скопенку на всіх посадах швидко впорядковувати та налагоджувати роботу відповідних “механізмів” таким чином, щоб вони могли чітко працювати десятиліттями. Показовою в цьому плані є його робота на посаді Голови Вищої атестаційної комісії України з 1998 до 2003 року, результатом якої стало створення чіткої системи атестації наукових кадрів.

Одночасно Віктор Васильович продовжує очолювати роботу заснованої ним київської наукової школи координаційної хімії. В його доробку - понад 400 наукових праць, з яких 15 монографій і підручників, 60 авторських свідоцтв, захищено 38 кандидатських і 11 докторських дисертацій.

Творчу працю Віктора Васильовича Скопенка гідно оцінено на Батьківщині та у світі, його нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора (1981), Дружби Народів (1985), Христофора Колумба Республіки Сан-Домінго (1988), відзнаками Президента України - орденами За заслуги ІІ ступеня (1998), За заслуги І ступеня (2000), Героя України з врученням ордена Держави (1999), Президента Італії орденом Зірки італійської солідарності (2003), Президента Грузії орденом Честі (2004).

Віктор Васильович Скопенко помер 5 липня 2010 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.


Пам'ять

Skopenko family.jpg

Георгій, Віктор і Алла Скопенко. Перше повоєнне фото. 1946 р.


Skopenko family2.jpg

Віктор Васильович з сестрою Аллою Василівною


Skopenko obelisk.jpg

Пам'ятник на могилі В.В. Скопенка

Бібліографія

Скопенко В. "Були, є і завжди будуть у Київському університеті Максимовичі, Реформатські, Скліфосовські...": Київському національному університету ім.Т.Шевченка - 165 років / В.Скопенко // Освіта. - 1999. - 15-22 вересня. - С. 1-2

Скопенко Виктор Васильевич. Важнейшие классы неорганических соединений: [Учеб. пособие для естеств. фак. ун-тов] / Виктор Скопенко, Валентина Григорьева. - К.: Вища шк.: Изд-во при Киев. ун-те, 1983. - 151 с.

Скопенко Виктор Васильевич. Координационная химия: [Для хим. фак. ун-тов] / Виктор Скопенко, Валентина Григорьева. - К. : Вища шк., 1984. - 232 с.: граф.; 20 см. - (Сер. "Практикум"). - Библиогр. с. 228-231

Скопенко Віктор. Не дозволити лженауковцям проникати на авторитетне поле української науки: [Виступ на регіональній нараді 26.10.99 р. в Києві] / Віктор Скопенко // Освіта України. - 1999. - 24 листопада. - С. 12

Скопенко Віктор: Університетський навчальний процес орієнтуємо на людину, щоб кінцевий результат позначався на інтелектуальному розвитку держави // Освіта України. - 2001. - 21 березня. - С. 5

Що означає ректорство / Віктор Скопенко // Вища школа. - 2004. - № 2-3. - С. 5-19

Босько В. Наші земляки - Герої України: До 20-ї річниці незалежності України / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 7 квітня. - С. 4

Верстюк О. Віктор Скопенко: "Реформування вищої школи - потреба часу...": Зустріч з ректором Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка Віктором Скопенком / О.Верстюк // Вечірня газета. - 2002. - 22 березня. - С. 2

Вікторові Скопенку - 65: Привітання // Народне слово. - 2000. - 13 грудня. - С. 13

Вітаємо Віктора Васильовича Скопенка з ювілеєм! / Ніколаєнко Станіслав // Вища школа. - 2005. - № 6. - С. 1

Войтенко Л. Віктор Скопенко: досить нам обідраними ходити й кричати, що ми бідні / Л.Войтенко // Гранд. - 1998. - № 1. - С. 25-29

Волков О. Вчений, людина, друг: Штрихи до портрета В.Скопенка / О.Волков // Освіта. - 2000. - 6- 13 грудня. - С. 4

Волобуєва А. Клятва ректора / А.Волобуєва // Молодь України. - 2000. - 10 лютого. - С. 1

Гісенко В. Ректор Київського університету - почесний доктор / Гісенко В. // Урядовий кур'єр. - 2001. - 24 листопада. - С. 8-9

Дідковський І. Ректор КНУ ім.Тараса Шевченка нагороджений орденом "Зірки італійської солідарності"-"Кавалер" / І. Дідковський // Освіта України. - 2003. - 11 квітня. - С. 1,2

Киртока В. С легкой руки Президента отныне Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка будет возглавлять Герой Украины: Академик Виктор Скопенко награжден знаком отличия Президента "Герой Украины" / В.Киртока // Факты. - 1999. - 17 сентября. - С. 4

Кобець О. Віктор Скопенко: "Від розвитку освіти і науки залежить доля країни": На Кіровоградщині побував наш земляк - ректор Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка / О.Кобець // Народне слово. - 2002. - 21 березня. - С. 1

Кобзарь Я. Из семьи Героев / Я. Кобзарь // Украина-Центр. - 2010. - 15 июля. - С. 20

Кравченко Н. Два герої - війни і науки / Н. Кравченко // Народне слово. - 2011. - 24 березня. - С. 5

Лисниченко Ирина "Мой брат, Виктор Скопенко из-за одной четверки в аттестате остался без золотой медали. С тех пор медалистов не жаловал, говорил: "Все они липовые": На днях Виктору Скопенко, ректору Киевского национального университета (1985-2008), исполнилось бы 75 лет / Ирина Лисниченко // Факты. - 2010. - 29 декабря. - С. 4 Міжнародний рейтинг "Золота фортуна" представляє видатних особистостей сьогодення: Віктор Скопенко - ректор Київського національного університету імені Т.Шевченка; / Андрій Райкович - голова правління ВАТ Кіровоградський "Птахокомбінат"; Юрій Кравченко; Ганна Антоньєва; Михайло Поплавський // Україна-бізнес. - 2000. - № 49. - С. 12 Нікольська Л. В.В.Скопенко: "Натиснути телефонним дзвінком на мене неможливо..."/Л.Нікольська //Україна і світ сьогодні. - 1999. - 6-12 серпня. - С.11

Пацера Н. Урок академичности для студентов: Ректор принял присягу / Н.Пацера // Киевские ведомости. - 2000. - 9 февраля. - С. 2 Ректор Киевского университета стал почетным доктором университета Московского // Факты. - 2001. - 21 ноября. - С. 7 70-річчя академіка НАН України В.В. Скопенка // Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 12. - С. 76

Сыргина М. Ректор Киевского национального университета стал кавалером итальянского ордена / М. Сыргина // Факты. - 2003. - 10 апреля. - С. 4

У храм науки у шапках не заходять: Відвертий діалог з ректором Київського університету ім.Т.Г.Шевченка Героєм України Віктором Скопенком // Урядовий кур'єр. - 2001. - 21 липня. - С. 4-5

Чамара В. Віктор Скопенко: "Живу за покликом душі" / В.Чамара // Урядовий кур'єр. - 2000. - 23 березня. - С. 8

Шаров І.Ф. Вчені України: 100 видатних імен/ І.Ф. Шаров. - К.: АртЕк, 2006. - с. 380-383

Ярмиш Ю. Висхідна людяності: Академіку В.В. Скопенку - 70 років / Ю. Ярмиш // Освіта. - 2005. - 14-21 грудня. - С. 6


Web-ресурси

Скопенко Віктор Васильович - Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Скопенко_Віктор_Васильович‎

Скопенко Віктор Васильович - http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/history-rectors/skopenko/

Скопенко Віктор Васильович - хімік, академік АН України - http://archive.nbuv.gov.ua/people/skopenko.html

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти