Сарана Федір Кузьмович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Федір Кузьмович Сарана

народився — 26.09.1921
місце народження — с. Йосипівка нині Новомиргородського району Кіровоградськой області
дата смерті — 01.09.1995
місце смерті — м. Київ
місце поховання — с. Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградськой області

Федір Кузьмович Сарана (26.09. 1921, с. Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області – 01.09. 1995, м. Київ, похований в рідному селі) - український бібліограф, книгознавець і літературознавець. Шевченкознавець. Лауреат Державної премії ім.Т.Г.Шевченка (1980).

Зміст

Життя і діяльність

„Закоханість у книгу – це зміст мого життя”
Ф.К. Сарана

Сарана Федір Кузьмович народився 26 вересня 1921 року в с. Йосипівці Новомиргородського району Кіровоградської області у бідній селянській родині. Його батько був учасником Жовтневої революції, воював у Червоній Армії.

SaranaFK2.jpg
Хата, у якій народився Ф.К.Сарана

Ф.Сарана спочатку навчався у Йосипівці , а потім у Златополі закінчив семирічку і згодом став студентом Київського бібліотечного технікуму, де навчання поєднував з бібліотечною роботою. Після закінчення технікуму продовжував вчитися на бібліотечному факультеті Харківського бібліотечного інституту. Згодом Ф. Сарана перевівся до Ленінградського бібліотечного інституту. Служив в армії, воював на фронтах Другої Світової війни.

SaranaFK3.jpg

Після тяжкого поранення лікарі порадили молодому офіцерові цивільну службу. Ф.Сарана повернувся до бібліографічної роботи. З квітня 1944 року протягом 15 років займався бібліографічною та редакторською роботою в Держвидаві (потім видавництво „Україна”). Саме з цим видавництвом пов’язане створення його перших бібліографічних праць – покажчиків видань Укрдержвидаву і Товариства поширення політичних та наукових знань УРСР.

За цей час Ф.Сарана з відзнакою закінчив навчання в інституті й три роки навчався на історичному факультеті Київського університету. З 1959 року він переходить на роботу до Академії наук України на посаду завідуючого сектором бібліографії Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, потім головного бібліографа Центральної наукової бібліотеки АН УРСР і за сумісництвом завідувачем редакції бібліографії УРЕ.

З 1967 по 1988 рр. повністю віддається енциклопедичній роботі, очолюючи редакцію літератури, мови, педагогіки, народної освіти і бібліографії. Потім - член редколегії Української літературної енциклопедії (УЛЕ) і позаштатний науковий співробітник інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка.

Багато сил Ф.Сарана віддавав громадській діяльності - протягом кількох років брав участь у роботі бібліографічної комісії Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури України, керував Бібліографічною комісією Бібліотечної ради при Президії АН УРСР, понад 25 років співпрацював у Вченій раді Книжкової палати України ім. І.Федорова, Бібліографічній комісії Міжнародної асоціації україністів.

Ф.К.Сарана почав друкуватися у галузі бібліографії та літературознавства з 1945 р. І з того часу він опублікував, відредагував, упорядкував кілька сотень праць, серед яких шевченківська тематика – найбільш стала й результативна. Його перу належить півсотні робіт про Т.Г.Шевченка. Всі ці багаторічні шукання дійшли свого підсумку у 1978 р. в унікальному виданні першої персональної двотомної енциклопедії „Шевченківський словник”, де Ф.Сарана був і фактичним організатором, і редактором, і автором численних статей.

За великий внесок у створення цього видання бібліограф був удостоєний почесного звання лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка за 1980 р.

На літературознавчій ниві Ф.Сарана виступав як автор окремих праць, упорядник і редактор ряду книг, присвячених І.Франку, Лесі Українці, П.Грабовському, І.Чередниченку та іншим майстрам слова. Найбільшою життєвою пристрастю Ф.Сарани було бібліофільство. Багато книг його колекції мають автографи видатних людей України. Особливо цінною була колекція незвичайних видань, призначених для населення окупованих фашистами територій України. Поряд з творами Т. Шевченка було аброшуровано вірші П.Тичини, М.Бажана, А.Малишка, В. Сосюри та інших авторів із закликами не коритися окупантам. Довгі роки Ф.Сарана збирав Тесленкіану. Він писав „Архип Тесленко - це вияв моєї любові до села, до тих загублених талантів, які там народжуються і нерідко передчасно згасають”. Ця колекція найповніша і також унікальна.

Ф.Сарана помер 1 серпня 1995 року. Поховали його у рідному селі. 18 грудня 1996 року відбулася передача книжкової колекції Ф.Сарани Науковій бібліотеці Університету Києво-Могилянської академії. У 2008 році дочка Ф.Сарани Тетяна Федорівна Коровіна (м. Київ) передала на малу батьківщину свого батька частину його наукової спадщини, яка в основному зосереджена у столичних інституціях: відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАМ України, Центральному державному архіву літератури і мистецтв, Музею книги і друкарства України, науковій бібліотеці Національного університету "Києво-Могилянська академія". За згодою Тетяни Федорівни 235 одиниць колекції було передано до літературно-меморіального музею Ю.І.Яновського у с. Нечаївці Компаніївського району, 213 предметів надійшли до фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Нагороди

1980 - Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка у галузі літературознавства та мовознавства (разом ще із чотирма дослідниками - Євгеном Кирилюком, Василем Бородіним, Петром Журом, Юрієм Івакіним) за «Шевченківський словник» у двох томах.

Бібліографія

Голобуцький В. Богдан Хмельницький – великий син українського народу / В. Голобуцький ; ред. : Ф. Сарана. – К. : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1954. – 96,[2] с. : портр.

Кульчий, Олена. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів / Олена Кульчий, Тамара Малярчук, Юлія Бентя ; Держ. архівна служба України, Центральний держ. архів-музей літератури і мистецтва України. – К. : Кліо, 2013. – 347,[4] с. : портр., фото

Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Зібрання творів : У 10 томах / Іван Нечуй-Левицький; ред. кол.: Ніна Крутікова (гол.) [та ін.]; Акад. наук Укр. РСР. – К. : Наук. думка. – 1965 Т. 10 : Біографічні матеріали. Статті та рецензії. Фольклорні записи. Листи / упоряд. та приміт.: В. І. Мазний, Ф. К. Сарана, Ф. Ф. Скляр ; ред. М. П. Комишанченко. - 1968. - 587 с. : 4 л. іл.

Сарана, Федір Кузьмович. Т. Г. Шевченко : бібліогр. ювілейної літератури. 1960-1964 / склав Федір Сарана ; АН УССР, ЦНБ. – К. : Наук. думка, 1968. – 624 с.

Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів : зб. неопубл. і маловідомих листів: для наук. працівників, викладачів і студентів вузів, вчителів / Академія Наук Української РСР, ЦНБ ; авт. передм. В. Шубравський ; ред. Ф. К. Сарана. – К. : Наук. думка, 1966. – 492 с. : іл., факс. – Текст укр. і рос. м. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Тарас Шевченко : документи і матеріали 1814 - 1963 / Рада Міністрів Української РСР, Архівне управління ; укл.: І. Л. Бутич, Я. Р. Дашкевич, Ф. К. Сарана та ін. - К. : Політвидав, 1963. – 564,[2] с

Українська радянська бібліографія : Навч. посібник для ін-тів культури / ред. : Ф. К. Сарана, Д. Д. Тараманов. – К. : Вища школа, 1980. – 264 с. – Бібліогр.: с. 257-261

Чередниченко, Варвара Іванівна. Вибрані твори / Варвара Чередниченко ; вступ. ст. Тетяни Буженко, Федора Сарани. – К. : Дніпро, 1971. – 600 с. : іл, портр.

Шевченківський словник : у 2 т. / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, Головна редакція УРЕ; редкол.: Є. П. Кирилюк (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Головна редакція УРЕ. – 1978

Література про життя і діяльність

Сарана Федір Кузьмович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. - Київ: Головна редакція УРЕ, 1977. - С. 195.

Федір Кузьмович Сарана: бібліографічний покажчик. /укл. Н.Ф.Королевич, Ю.С.Зубець – К.: Державна бібліотека України; Київський державний інститут культури, 1993

Шевченківські лауреати. 1962–2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. сл. І. М. Дзюба. - К.: Криниця, 2001. - 696 с. - С. 465-466.

Статті

Бойко І. Дарунок земляка / І. Бойко // Кіровоградська правда. – 1969. – 15 березня Про передачу Йосипівській сільській бібліотеці книг бібліографом і шевченкознавцем Ф.К.Сараною.

Бойко І. Слово про вченого : Сарана Ф.К. / І. Бойко // Червона зірка. – 1984. – 24 вересня

Бойко І. Штурман книжкового моря: Ф.К.Сарана / І. Бойко // Молодий комунар. – 1971. – 5 жовтня

Геращенко, Михайло. Про вшануванння пам’яті визначного бібліографа Ф.К.Сарани / Михайло Геращенко // Вісник книжкової палати. – 1997. – № 1. – С. 30-31

Гнатюк М. Почесна грамота - бібліографу: Ф.К.Сарана / М. Гнатюк // Друг читача. – 1971. – 12 жовтня

До 60-річчя з дня народження Ф.К.Сарани, видатного бібліографа, літературознавця // Червона зірка. – 1981. – 26 вересня

Кривошей Н. Штурман книжкового моря: До 90-річчя від дня народження бібліографа і літературознавця Ф.К.Сарани / Н. Кривошей // Народне слово. – 2011. – 27 жовтня. – С. 10 : фото

Любечко О. Діяльність Федора Сарани на ниві літературознавчої бібліографії / О.Любечко // Вісник книжкової палати. – 1999. - № 6. – С. 30-31

Маленко О. Тарас Шевченко у творах наших земляків / О. Маленко // Народне слово. – 2012. – 8 березня. – С. 10 : фото

Орел, Світлана. "Шевченківський словник"... родом із Йосипівки : 22 травня – День перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі / Світлана Орел // Народне слово. – 2016. – 19 травня. – С. 11 : фото

Сумує Новомиргородщина : Помер Ф.К.Сарана // Червона зірка. – 1995. – 15 серпня

Яківчук И. Щедрое сердце. Люди страны библиофилии: Ф.К.Сарана / И. Яківчук // Книжное обозрение. – 1975. – 1 августа

Янчуков С. Земляків-лауреатів найвищої премії додалося / С. Янчуков // Народне слово. – 2010. – 30 березня. – С. 5

Web - ресурси

Сарана Федір Кузьмович Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

НМЛ виховної роботи і формування культури здоров'я

З іменем Шевченка - по життю/ Алла Боліла, бібліограф І категорії НПБУ

Н.Кривошей, зберігач фондів обласного краєзнавчого музею. Штурман книжкового моря

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти