Самсонов Олександр Васильович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Олександр Васильович Самсонов

народився — 02.02.1859
місце народження — с. Андріївка, Якимівська волость, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія (тепер - село Нововознесенка Маловисківського району Кіровоградської обл.)
дата смерті — 17.08.1914
місце смерті — містечко Вілленберг, Східна Пруссія (тепер - м. Вельбарк Ольштинського воєводства, Польща)
місце поховання — родовий маєток, (нині) с. Якимівка, Маловиськівський район, Кіровоградська область

Самсонов Олександр Васильович (2 лютого, 1859, с. Андріївка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії – 17 серпня, 1914, м. Вілленберг, Східна Пруссія) – військовий і державний діяч, генерал від кавалерії, учасник російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Начальник Єлисаветградського кавалерійського училища, гласний Єлисаветградського повітового земства.


Зміст

Життя і діяльність

Самсонов Олександр Васильович народився 2 (14) лютого 1859 року в збіднілій дворянській родині, що походить із нетитулованого російського дворянства. Його батько, потомствений дворянин, Василь Васильович Самсонов був гласним Єлисаветградського повітового земства та дільничним мировим суддею. Мати, Надія Єгорівна Самсонова, володіла часткою землі в селі Надєждиному Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії та в селі Єгорівка Якимівської волості (тепер — село Нововознесенка Маловисківського району Кіровоградської області).

Військову освіту Олександр Васильович одержав у Київській військовій гімназії (1871—1875). Після закінчення Миколаївського кавалерійського училища (1877) у званні корнета направлений у 12-й гусарський Охтирський полк. За відвагу в боях російсько-турецької війни 1877—1878 рр. нагороджений іменною зброєю з написом «За хоробрість». Навчався в Академії генерального штабу, після успішного закінчення якої (1884) понад десять років служив у різних військових штабах. Капітан з 1885 р., підполковник з 1890 р., полковник з 1894 р., генерал-майор з 1902 р., генерал-лейтенант з 1905 р.

З середини 1896 по 1904 рр. Самсонов — начальник Єлисаветградського кавалерійського училища. В 1904 р. брав участь у російсько-японській війні, командував Уссурійською бригадою кіннотників, Сибірською козачою дивізією. З 1906 р. (уже в чині генерал-лейтенанта) — начальник штабу Варшавського військового округу, з 1907 р. — наказний отаман Війська Донського. З 1909 р. — туркестанський генерал-губернатор і командувач військ Туркестанського військового округу і одночасно — військовий отаман Семирічинського козачого війська. Несення військової служби та виконання обов’язків з управління значною територією на посту генерал-губернатора вимагали від Олександра Васильовича Самсонова значних зусиль й адміністративного хисту. З 1910 р. він — генерал від кавалерії.

З початку Першої світової війни О. Самсонова призначено командувачем Другої Російської армії. У ході Східнопрусської операції в 1914 р. очолювана ним армія зазнала нищівної поразки в битві при Танненберзі, її більша частина (5 дивізій) потрапила в оточення. Армію Самсонова спіткала трагічна доля: лише нечисленним розрізненим групам вдалося вирватися з оточення; втрати ж складали десятки тисяч убитими, пораненими та полоненими. Однак стратегічний результат, хоч і надто дорогою ціною, був таки досягнутий: німці змушені були перекинути в Східну Пруссію значну частину сил, послабивши таким чином натиск на Францію.

17 серпня 1914 року разом з центральним корпусом своєї армії при спробі вирватися з оточення під Сольдау Олександр Васильович Самсонов загинув. Згідно з більш поширеною версією вважається, що він застрелився.

Тільки через рік дружина Катерина Олександрівна Самсонова знайшла місце поховання чоловіка, перевезла його тіло зі Східної Пруссії і поховала в сімейному склепі Самсонових в с.Якимівка (нині Маловиськівський район Кіровоградської області).


Пам'ять

1 січня 2002 року рішенням сільської ради разом з Кіровоградським обласним історико-культурним центром «Ойкумена» було встановлено надмогильний знак (хрест з червоного граніту) на місці поховання генерала від кавалерії Олександра Васильовича Самсонова

Про трагічну долю генерала йдеться в книгах О. Солженіцина «Серпень 14-го», Б. Такман «Серпневі гармати», С. Рибаса «Жертва», новелі В. Пікуля «Зате Париж було врятовано» та ін.



Бібліографія

Босько В. Відомий світові - забутий батьківщиною / В.Босько // Народне слово. - 1999. - 2 березня. - С. 3

Босько В. Є обеліск - на чужині, а що вдома? / В.Босько // Народне слово. - 2001. - 6 вересня. - С. 1-2

Босько Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік: Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. - 240,[1] с.: фото.

Босько В. Олена Лицканович і Володимир Оглоблін: "Театральний роман" тривалістю у півстоліття / В. Босько // Народне слово. - 2012. - 8 березня. - С. 12: фото.

Босько В. У генерала Самсонова є батьківщина! / В.Босько // Народне слово. - 2002. - 21 лютого. - С. 5

Генерал Александр Самсонов: возвращение: материалы к биографии / сост. Александр Чуднов. - 2-е изд. - Кировоград: Имэкс-ЛТД, 2011. - 195 с.: фото, ил., портр., карты. - (Сер. "Єлисаветградське коло")

Генерал від кавалерії О.Самсонов: Фото // Історія в школі. - 1998. - №5-6. - С. 6

Денисюк П. От голода или на поле битвы?: [Фото генерала Самсонова] / П.Денисюк // Нива. - 1999. - № 35. - С. 693

Ковалевский Николай Федорович. История государства Российского: Жизнеописания знаменитых военных деятелей: ХVIII- начало ХХ в. / Николай Федорович Ковалевский. - М.: Кн. палата, 1997. - 476,[1] с.: 16 л. фото

Корнеев В.В. Управление Туркестанским краем: реальность и "правовые мечтания" (60-е годы 19 ст. - февраль 1917 года) / В.В.Корнеев // Вопросы истории. - 2001. - № 7. - С. 56-70

Машкін А. Вітчизняний пролог Великої війни / А. Машкін // Історія в школі. - 2009. - № 5-6. - С. 34-37

Пам'ятаємо героїв: Листи // Маловисківські вісті. - 2009. - 7 лютого. - С. 4

Пам`ятаючи генерала Самсонова // Маловисківські вісті. - 2009. - 28 січня. - С. 1

Рыбас Святослав Юрьевич. Жертва: Роман о генерале Самсонове / Святослав Рыбас. - М.: Мол. гвардия, 1990. - 238,[1] с.; 21 см. - Библиогр.: с. 230

Савранова Е. Памяти генерала / Савранова Е. // Репортер. - 2003. - 15 сентября. - С. 1

Тільнов В. З Якимівських пагорбів - до генеральських висот / В. Тільнов // Маловисківські вісті. - 2009. - 4 лютого. - С. 3

Трибуцька О. Єлисаветградщина у російсько-турецькій війні 1877-1878 років / О. Трибуцька // Народне слово. - 2013. - 8 серпня. - С. 9: фото

Шляховий К. Генерал О.В.Самсонов: від Таненберга до Якимівки / К. Шляховий // Історія України. - 2003. - №6 (лютий). - С. 1-4

Шляховий К. Поразка, яка врятувала Антанту / К. Шляховий // День. - 2003. - 8 лютого. - С. 5



Web-ресурси

Генерал О. В. Самсонов. Від Таненберга до Якимівки. http://library.kr.ua/kray/shlakhovoy/samsonov.html

Самсонов Александр Васильевич - Википедия

Олександр Самсонов /Персоналії/ Проект “Українці в світі” http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/a0b89f309fadbcc8/‎

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти