Раєвський Микола Миколайович

Микола Миколайович Раєвський

Дата народження — 14(25).09.1771
Місце народження — м. Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті — 16(28).09.1829
Місце смерті — с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)
Місце поховання — родинна усипальниця, с. Розумівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна)

Микола Миколайович Раєвський (14 (25) вересня 1771, м. Санкт-Петербург, Російська імперія – 16 (28) вересня 1829, с. Бовтишка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині Олександрівська селищна громада, Кропивницький район, Кіровоградська область, Україна) – російський військовий діяч, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії.

Життя і діяльність

Цей російський генерал зроблений з матеріалу,
з якого робляться маршали.
Наполеон

Микола Миколайович Раєвський народився 14 (25) вересня 1771 року в Санкт-Петербурзі. Його батько, Микола Семенович Раєвський, служив у гвардійському Ізмайлівському полку, 1770 року у чині полковника добровільно вирушив на російсько-турецьку війну в складі регулярної армії. При взятті Журжій був поранений і в квітні 1771 р. помер у Яссах, кілька місяців не доживши до народження сина Миколки. Загибель чоловіка важко позначилася на стані здоров’я його дружини, Катерини Миколаївни, що у свою чергу призвело до хворобливості дитини. Через деякий час Катерина Миколаївна вийшла заміж за генерала Льва Денисовича Давидова. У цьому шлюбі в неї народилися ще троє синів і дочка.

Микола ріс переважно в сім'ї діда по матері Миколи Борисовича Самойлова, де отримав домашнє виховання і освіту у французькому дусі (російською і французькою мовами він володів однаково добре). Справжнім другом хлопчика став брат матері граф Олександр Миколайович Самойлов – видатний єкатерининський вельможа.

За звичаєм того часу, Миколку уже в три роки зарахували на військову службу в лейб-гвардії Преображенський полк, а дійсну службу він почав у 1786 році, отримавши звання прапорщика в армії двоюрідного діда Г. А. Потьомкіна.

У 1787 р. Микола Раєвський воював із турками. 31 січня 1792 р. він отримав звання полковника. Як командир батальйону Катеринославського гренадерського полку в корпусі М. І. Кутузова, Раєвський брав участь у військових діях у Польщі. З 1794 р. Микола Миколайович служить на Кавказі на чолі Нижньогородського драгунського полку. У квітні 1807 р Раєвський став командиром єгерської бригади в ар’єргарді П. І. Багратіона. 21 квітня 1808 р. він отримав чин генерал-лейтенанта, прийняв 21-у піхотну дивізію і взяв участь у російсько-шведській війні. В наступному році на чолі 11-ї піхотної дивізії Микола Миколайович відзначився у війні з Туреччиною. Пізніше сформував 26-у піхотну дивізію. Напередодні Вітчизняної війни 1812 р. був призначений командиром 7-го піхотного корпусу. Воював під Салтанівкою, за Смоленськ, на Бородінському полі. Його корпус відважно діяв під Тарутиним, у боях за Малоярославець і при Красному. У закордонному поході 1813-1814 рр. Раєвський командував гренадерським корпусом. У Битві народів під Лейпцигом був поранений, але сам вийняв кулю з-під правої ключиці. За мужність і вміле керівництво військами 8 жовтня 1813 р. М. Раєвський отримав чин генерала від кавалерії. Його корпус першим підійшов до Парижа і захопив панівні висоти, що примусило гарнізон вступити в переговори.

Після Вітчизняної війни Раєвський служив командиром армійського корпусу, а 1824 року вийшов у відставку. Тривалий час Микола Миколайович проживав у с. Бовтишка. Його дружина, С. О. Раєвська (Константинова) (1769-1844), доводилася онукою видатному російському вченому М. В. Ломоносову. Життя дітей генерала – синів Миколи й Олександра, доньок Катерини (Орлової), Олени, Марії (Волконської), Софії –теж було пов'язане з Бовтишкою.

1825 рік став найсумнішим у житті генерала. Спочатку померла його мати – Катерина Миколаївна, а в грудні, після повстання на Сенатській площі, були заарештовані відразу троє близьких йому людей: брат Василь Львович та чоловіки доньок – М.Ф. Орлов і С.Г. Волконський. Всі вони були вислані зі столиці. До слідства у справі декабристів були притягнені й сини Раєвського – Олександр та Микола. А наприкінці наступного року Микола Миколайович назавжди попрощався з любою донькою Марією, яка поїхала в Сибір за своїм зісланим чоловіком.

Імператор Микола І зробив спробу налагодити стосунки з прославленим генералом, призначивши його в 1826 році членом Державної ради, але той у засіданнях не брав участі.

Останні дні Раєвський провів у піклуванні про своїх опальних родичів і допомозі сім'ям декабристів. Помер Микола Миколайович 16 (28) вересня 1829 року в селі Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії у віці 58 років. Похований у сімейній усипальниці родини Раєвських у селі Розумівка. На його надмогильній плиті – епітафія М.Ф. Орлова: «Він був у Смоленську щит – у Парижі меч Росії».

За тридцять років бездоганної служби Микола Миколайович Раєвський брав участь у багатьох визначних битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним із найбільш шанованих генералів російської армії. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з М. Раєвським пишався О. Пушкін.

Пам’ять

Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.

У Москві (р-н Дорогомілово) одна з вулиць названа на честь Раєвського.

Під час першої російської антарктичної експедиції (1820 р.) Ф.Ф. Беллінсгаузен назвав відкриті ним острови в Тихому океані в Архіпелазі Росіян (Туамоту) Островами Раєвського.

Нині про подвиги Раєвського нагадують каплиця-пам'ятник, що стоїть на місці бою поблизу Салтанівки під Могилевом, і пам'ятник, встановлений на місці батареї Раєвського на Бородінському полі.

У 2012 році Центральний банк Російської Федерації випустив монету (2 рублі, сталь із нікелевим гальванічним покриттям) з серії «Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року» із зображенням на реверсі портрета генерала від кавалерії М. М. Раєвського.

Свято-Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування та архітектури національного культурного надбання України.

Фотогалерея

Герб родини Раєвських
Софія Олексіївна Раєвська - дружина Миколи Миколайовича (В. Л. Боровиковський, 1813)
Атака на батарею Раєвського (Ф.А. Рубо, 1913)

Подвиг солдатів Раєвського під Салтанівкою (Н. Самокиш, 1912)
М.М. Раєвський у формі полковника Нижньогородського драгунського полку
Раєвський із синами в 1812 році. (Гравюра С. Карделлі)

М.М. Раєвський. Останні роки життя (П.Ф. Соколов, 1826)
Будинок № 14 по вулиці Грушевського у Києві, який належав генералу М.М. Раєвському

Бібліографія

Бамбуркин Алексей Петрович. Героика Отечественной войны 1812 года : стихи / Алексей Бамбуркин. – Кировоград : Имэкс ЛТД, 2011. – 47 с. : портр., ил.

Бескровный Любомир Григорьевич. Отечественная война 1812 года / Любомир Бескровный ; АН СССР, Ин-т истории. – М. : Издательство социально-экономической литературы, 1962. – 610,[3] с. : ил. – Библиогр. в подстроч. прим.

Білошапка В. Петро Оссовський намалював портрет генерала Миколи Раєвського : [повідомлення супроводжує фото художника з портретом генерала на східцях Хрестовоздвиженської церкви с. Розумівка] / В. Білошапка // Вперед. – 2005. – 17 вересня. – С. 1.

Богданов Андрей. Раевский – щит и меч России / Андрей Богданов // Наука и религия. – 2012. – № 8. – С. 14-18. – Зміст: Православный воин ; Молодой аристократ ; Боевой генерал ; Щит России ; День Бородина ; Изгнание неприятеля ; Меч России ; Мирная жизнь.

Босько В. Єлисаветград та Олександрія у Вітчизняній війні 1812 року / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 7 червня. – С. 8, 9 : фото.

Война русского народа с Наполеоном, 1812 г. [Текст] : [Альбом] / Под ред: Текст. И. Н. Божерянова, Рис. Л. Е. Дмитриева-Кавказского. – СПб. : Тип. А. Бенке, 1910. – IV,132 с. : ил., портр., карты + 15 л. ил.

Долгорукий В. П. В рядах Нижегородского драгунского полка. 1826-1830 гг. / В. П. Долгорукий // Русская старина. – 1882. – № 8. – С. 443-450.

Епанчин Ю. Л. Николай Николаевич Раевский / Ю. Л. Епанчин // Вопросы истории. – 1999. – № 3. – С. 59-81. – Бібліогр.:78 назв.

Жилин Павел Андреевич. Отечественная война 1812 года / П. А. Жилин ; АН СССР, Отд-ние истории. – М. : Наука, 1988. – 494,[2] с.

Кізюн Валерій. Бій під Салтанівкою – перша видатна битва генерала М. М. Раєвського у Вітчизняній війні 1812 року / Валерій Кізюн, Олег Синенко // Наукові записки. Сер. «Історичні науки» / М-во освіти і науки, молоді і спорту України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. – Вип. 17. – С. 156-163.

Колесник Л. Наши герои войны 1812 года : [про відомих земляків Миколу Раєвського та Георгія Емануеля] / Л. Колесник // Молодіжне перехрестя. – 2006. – 2 листопада. – С. 9.

Матівос Ю. Вітчизна його не забула [про Раєвського Миколу Миколайовича] / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 1987. – 3 вересня. – С. 3 : іл.

М. Г. Письмо Н. Н. Раевского старшего. / М. Г. // Русская старина. – 1916. – № 11 . – С. 292.

Миколі Раєвському // Народне слово. – 2011. – 4 серпня. – С. 2.

Міщенко М. І. Бібліографія видань про М. М. Раєвського в Кіровоградській ОУНБ ім. Д. Чижевського / В майбутнє – разом з бібліотекою: роль бібліотек у соціокультурній інфраструктурі регіону : матеріали конференції / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського ; відп. за вип.: Олена Гаращенко ; укл. та підготувала до вип. Оксана Ткаченко ; ред. Світлана Приймак. – Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2011. – С. 50-65 ; Бібліотечна орбіта Кіровоградщини : збірник статей / Упр. культури і туризму Кіровоградської обл. держ. адм., ОУНБ ім. Д. І. Чижевського; укл.: В. А. Козлова, Л. О. Дубина; відп. за вип. О. М. Гаращенко. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2011. – Вип. 4. – С. 254-268.

Ниве П. А. Отечественная война: 1812 год / П. А. Ниве. – СПб. : Изд. В. К. Ильинчика, 1912 (Тип. Морского М-ва). – 480,[3] с. : ил., портр.

Никитина Е. «Да, были люди в наше время»... :[об усыпальнице героя Отечественной войны 1812 года генерала Николая Раевского в селе Разумовка] / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2011. – 31 марта. – С. 11.

Никитина Е. «Он был в Смоленске щит, в Париже – меч России»... А в Кировограде? / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2010. – 13 мая. – С. 23.

Пам’яті Раєвських // Вечірня газета. – 2011. – 9 вересня. – С. 3.

Почко Нонна Андреевна. Генерал Н. Н. Раевский / Нонна Почко. – М. : Моск. рабочий, 1971. – 56 с. : ил. – (Сер. «Герои Отечественной войны 1812 г.»)

«Раєвські – династія героїв» : [перелік будинків, церков та ін. споруд, дотичних до теми Раєвських] // Сільське життя. – 2011. – 24 серпня. – С. 4.

Рибалко П. Чи буде відповідь? : [інформація про гравюру генерал-лейтенанта М. М. Раєвського, що зберігається в обласному краєзнавчому музеї] / П. Рибалко // Народне слово. – 2012. – 16 серпня. – С. 9 : фото.

Сім’я Раєвських в історико-культурному просторі слов’янського світу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 6-7 вересня 2011 року / Кіровоградська обл. держ. адм. [та ін.] ; редкол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2011. – 316 с. : іл., табл., портр. – Бiблiогр. в пiдрядк. прим. – Бібліогр. в кінці ст.

Толстих Е. Г. Таємниці усипальні М. М. Раєвського: міфи і реальність // Визвольна боротьба 1917-1922 років на теренах Центрального Подніпров’я : матеріали першої науково-практичної конференції 31 березня 2017 року / Департамент культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обл. держ. адміністрації, Кам’янський держ. істор.-культурний заповідник ; упор.: Г. М. Таран, Т. П. Чупак, О. Г. Шамрай. – Черкаси : Вертикаль, 2017. – С.139-144.

Френчко Л. Генерал от кавалерии Николай Раевский / Л. Френчко // Ведомости Плюс. – 2011. – 23 сентября. – С. 6 : фото.

Шемякин Н. Граф Вронский в Сербии / Н. Шемякин // Эхо планеты. – 2003. – № 7. – С. 20-25.

Шляховий Костянтин. Про героїв і могили / Костянтин Шляховий // Народне слово. – 2013. – 7 лютого. – С. 8-9 : портр.