Проскура Георгій Федорович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Георгій Федорович Проскура

народився — 16.04.1876
місце народження — м. Сміла, Черкаський повіт, Київської губернії
дата смерті — 30.10.1958
місце смерті — м. Харків

Георгій Федорович Проскура (1876 – 1958) – видатний вчений у галузі гідромашинобудування та аерогідродинаміки, лауреат Державної премії СРСР, академік. Випускник Єлисаветградського земського реального училища.


Зміст

Життя і діяльність

Георгій Федорович Проскура народився в сім’ї міщанина Федора Андрійовича Проскури 16 квітня 1876 року в маленькому містечку Сміла Черкаського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область). В багатодітній сім’ї всі поважали батька – здорового чоловіка з густими вусами і низьким голосом, який був справедливий і завжди міг настояти на своєму. Дітям він твердо вирішив дати хорошу освіту і це йому вдалося. Самим здібним виявився Георгій. В 1895 році він закінчив Єлисаветградське реальне училище, після чого вступив до Московського вищого технічного училища. Вже в студентські роки юнак був схильний до наукової роботи: разом із товаришами брав участь у дослідженнях перегрітого пару. В 1901 році Георгій Проскура закінчив училище з дипломом інженера-механіка. Ректор Харківського технологічного інституту Зернов уже знав про здібного молодого спеціаліста і запросив його на роботу. Спочатку Проскура проводив лабораторні заняття з опору матеріалів, а з січня 1902 року був зачислений стипендіатом для підготовки до професорського звання. Більше всього Георгій Федорович цікавився теорією водних двигунів, яка базувалася на механіці рідин і газу. За його проханням влітку 1902 року був відправлений у відрядження в Ригу на заводи Мантеля і Перлиця, де в той час вироблялися гідравлічні турбіни. У вересні цього ж року Проскура їде в Швейцарію вивчати машинобудування. В 1904 році він продовжує викладання в Харкові. Однак його перебування тут переривається через так званий „шиллерівський інцидент”, що стався 2 березня 1904 року. Ректор Шиллер визвав поліцію, щоб розігнати студентську сходку, учасники якої виражали солідарність зі студентами Харківського університету, протестуючи проти звільнення одного з викладачів. Кілька студентів з Технологічного інституту були заарештовані. У відповідь на це 4 березня група професорів і викладачів звернулась в учбовий комітет з письмовим протестом. Серед підписів було й прізвище асистента кафедри механіки Георгія Проскури. Невдовзі в знак протесту ряд викладачів, в тому числі й Проскура, залишили інститут. Георгій Федорович направився до Санкт-Петербургу, де в грудні 1904 року почав працювати інженером-конструктором на франко-російському суднобудівному заводі, займався створенням новітніх судових парових машин. Деяка лібералізація вищої школи, пов’язана з першою російською революцією, дозволила Проскурі повернутися до Харкова в ХТІ в кінці 1906 року. Він став асистентом кафедри теоретичної механіки, викладачем креслення, керівником курсових проектів. В 1908 році вийшли перші друковані роботи харківського спеціаліста – „Курс водяних турбін” і „Регулювання ходової машин двигунів”. Через рік появилася і монографія „Гідродинаміка водяних турбін у зв’язку з їх розрахунком і дослідженням”. Георгій Федорович швидко став одним із головних експертів країни з питань турбін. Революцію Проскура зустрів спокійно. Для розвитку техніки нова влада, як потім виявилося, могла і хотіла зробити більше, ніж попередня. Георгій Федорович деякий час працював проректором ХТІ, був і деканом механічного факультету. В 1929 році п’ятидесятилітній вчений стає академіком АН УССР. В роки Другої Світової війни Інститут енергетики був евакуйований на Урал. Відділ Георгія Проскури був перероблений в Лабораторію швидкохідних машин і механізмів. Після війни науковці повернулися до Києва, потім в рідний Харків, як в центр турбомашинобудування. Георгій Федорович разом із співробітниками вирішують важливі для народного господарства країни проблеми, займаються великими гідротурбінами для енергетики, газовими турбінами, невеликими двигунами для сільського господарства, насосами, малими гідроелектростанціями, гідродинамічними передачами (наприклад, гідромуфтами для тракторів і вантажних автомобілів) та ін. Академік володів особливою проникливістю, міг передбачити напрямок розвитку техніки. Він активно підтримав ідею турбін з горизонтальними валами, поставив завдання розробити проекти зворотніх гідромашин, що виконують функції і турбіни, і насосу. В той час запуск таких машин міг відбутися тільки теоретично, але ідея виявилася пророчою. На початку 60-х років в лабораторії, яку очолював Проскура, одній із перших в Харкові, почалось використання електронно-обчислювальних машин. Вчений після війни не залишив і викладання. В Харківському авіаційному інституті він створив кафедру з нових типів двигунів для літальних апаратів, читав лекції і керував кафедрою в Політехнічному інституті. Георгій Федорович був удостоєний Державної премії, нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора за участь у відбудові Харкова і Харківської області, двох орденів Леніна. До останніх днів він працював. Його не стало 30 жовтня 1958 року.


Пам’ять

У 1974 році Академія наук УРСР встановила Премію НАН України імені Г. Ф. Проскури. В Харкові на честь академіка Г. Проскури названа одна з вулиць. Кафедрі гідромашин в ХПІ присвоєне ім’я Г. Ф. Проскури


Монографія Проскури Г.Ф. „Гидродинамика турбомашин”, в якій вперше викладено загальну теорію турбомашин

Proskura2.jpg



Пам’ятні дошки Г.Ф. Проскурі в Харкові

Proskura3.jpg

Proskura4.jpg


Бібліографія

Алексапольський, Дмитро Якович. Георгій Проскура / Д. Я. Алексапольський, О. І. Борисенко, Ю. М. Дедуєнко. - К.: Наукова думка, 1979. - 68 с.

Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2006 рік. Люди. Події. Факти. – Кіровоград: Центр.-укр. вид-во, 2005. – С. 32 Знаменні і пам’ятні дати квітня [Текст] // Народне слово. - 2011. - 7 квітня. - С. 8

Карнацевич, В. Л. 100 знаменитых харьковчан / В. Л. Карнацевич. - Х. : Фолио, 2005. - С. 349-356

Путята Т. В. Діяльність видатних механіків на Україні : збірник біографічної інформації / Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін ; ред.: А. Д. Коваленко. - К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1952. - 262 с., фото

Філер З. Ю. Відомий випускник реального училища [Текст] / З. Філер // Вечірня газета. - 2013. - 25 жовтня. - С. 5

Філер З.Ю. Наш земляк академік Георгій Федорович Проскура (1876-1958) / З.Ю.Філер; КДПУ ім. В. Винниченка. - Кіровоград : КДПУ ім. В.Винниченка, 1998. - 15 с. : портр.

Філер З.Ю. Не забуваймо наших видатних людей [Текст] / Залмен Філер // Народне слово. - 2014. - 14 серпня. - С. 8 : портр.

Царенко, Олег Миколайович. Історія техніки : Навчальний посібник / Олег Царенко. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - 420 с. : іл., портр.


Web-ресурс

Проскура Георгій Федорович — Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Проскура_Георгій_Федорович

Проскура Георгий Фёдорович — Википедия https://ru.wikipedia.org/.../Проскура,_Георгий...

Проскура Георгий Федорович http://library.khai.edu/pages/proskura/proskura.html

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти