Пестушко Костянтин Юрійович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Костянтин Юрійович Пестушко

народився — 10.02.1898
місце народження — с. Ганнівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія (нині Петрівський район, Кіровоградська область)
дата смерті — 09.05.1921
місце смерті — с. Ганнівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія (нині Петрівський район, Кіровоградська область)
місце поховання — с. Ганнівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія (нині Петрівський район, Кіровоградська область)

Костянтин Юрійович Пестушко (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 10 (26) лютого 1898, с. Ганнівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія (нині Петрівський район, Кіровоградська область) – 9 травня 1921, с. Ганнівка) – український військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.

Зміст

Життя і діяльність

Пестушко Костянтин Юрійович (Кость Степовий-Блакитний) народився 10 (26) лютого 1898 року в с. Ганнівці, Верхньодніпровського повіту, Катеринославської губернії в заможній багатодітній селянській родині. У батьків було 25 десятин землі і земська повітова кінно-поштова станція. Мати, Олександра, була малописемною, а батько закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи. У Костя було ще по троє братів і сестер. Всім дітям батьки дали змогу отримати освіту. В родині була служниця і наймані робітники, але і батьки і діти багато працювали. Кость був здібною до науки дитиною, особливо мав хист до математики, тому після закінчення двокласної школи вступив до Олександрійського механіко-технічного училища (зараз Запорізький технічний університет).

PestushkoKY2.jpg

Закінчив п’ять старших класів і в серпні 1916 року склавши іспит, пішов добровільно на фронт Першої світової війни. Воював на Турецькому фронті рядовим солдатом. Нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Був поранений. Після шпиталю його направили в офіцерську школу у Грузії. Закінчив в м. Горі школу прапорщиків і вже в чині підпоручика командував ротою на Західному фронті. Під час Лютневої революції 1917 року добровільно пішов у так звані „ударні батальйони смерті”. У період Жовтневої революції почалися розправи з офіцерами, Костя врятували солдати-українці.

1918 – служба в Українській Армії гетьмана Павла Скоропадського, в Маньківському полку в Білій Церкві, потім приєднався до Симона Петлюри. Після розпуску українського війська Кость повертається в рідне село. Організував загін, отримав зброю від Нестора Махна, воював з білогвардійцями-денікінцями в районі Кременчука. В 1919 році Кость Пестушко - командир Середньодніпровської групи (2500 багнетів, 17 кулеметів), потім його загін збільшився до 3000 бійців і називався Республіканським військом. Загін діяв на території Черкас, Бобринська, Чигирина, Кременчука, Ново-Георгіївська, Знам’янки, Олександрії. Потім стався розрив з Нестором Махно і Кость почав діяти самостійно. Став Головою волосного ревкому, комісаром Ганнівської волості.

У 1920 році створив двадцятитисячну дивізію селянської армії, яка увійшла в історію під назвою Степова (Олександрійська). Повстанцям не вистачало зброї, і для вирішення проблеми скористалися червоною мобілізацією. Молодь Криворізького повіту рушила на мобілізаційний пункт. Був бій з чекістами і 10 травня 1920 року повстанці звільнили Кривий Ріг. Цей день вважається народженням Степової дивізії. Костя Пестушко спочатку називали Степовим, а згодом з конспіративних мотивів, Отаманом Блакитним. У дивізії була зброя і техніка: кулемети, гармати, автомобілі, мотоцикли і велосипеди. До них приєдналися й інші загони, зокрема Сергія Клепача, Пилипа Хмари, Голика-Залізняка, отамана Іванова. Центром стали села Верблюжка, Варварівка, Водяне, Петрове. 4 вересня 1920 року повстанці наскочили в Олександрію, зайняли села Звенигородка, Куколівка, Червоний Стародуб. Так переможно дивізія підійшла до Холодного Яру, де на той час базувалася 14-ти тисячна армія гайдамаків. 24 вересня 1920 року в Медведівці відбулася нарада холодноярських отаманів. Головним отаманом повстанських загонів був обраний Кость Степовий-Блакитний. Повстанський рух охопив усю Херсонщину і частину Катеринославщини. Чекісти розробили спецоперацію по ліквідації Степової дивізії.

У жовтні 1920 року склав з себе повноваження Головного отамана Холодного Яру і вирушив у Катеринославську губернію, оголосив до весни демобілізацію. У своєму селі був зраджений одним із співучасників повстання Кравченком і 9 травня 1921 року у Ганнівці в бою з підрозділом криворізьких чекістів поранений у спину. Помер на руках батьків. Похований у рідному селі.

Нагороди

Два Георгіївські хрести ( під час Першої світової війни).

Вшанування пам’яті

15 березня 2008 року в с. Ганівка відбулася регіональна науково-практична конференція з нагоди 110-ї річниці від дня народ¬ження отамана Степової дивізії Костя Пестушка. Її ініціаторами була Асоціація криворізьких літераторів та Криворізької паланки Січеславського козацтва запорозького. Владика Серафим відправив панахиду за Костем Пестушком та його побратимами. Вирішено організувати пошукову роботу з метою встановити місце поховання Костя Пестушка на ганнівському цвинтарі, з'ясування долі його близьких і рідних; встановлення імен ганнівчан, соратників Костя Пестушка. Січеславське козацтво запорозьке для дослідників невідомих сторінок життя та діяльності повстанців планує заснувати щорічну премію трьох ступенів - у розмірі 500, 300 та 200 грн. З метою поширення правдивої інформації про Визвольні змагання вирішено звернутися до районної влади, фермерів і підприємців із клопотанням про надання фінансової підтримки для видання збірки матеріалів цієї конференції та книги історика Олександра Мельника "Отамани степового краю", а також придбання для бібліотек книг дослідника повстанського руху Романа Коваля. Заплановано провести з учнями ганнівської школи класні години, присвячені Костю Пестушку.

PestushkoKY3.jpg

PestushkoKY4.jpg

У с. Ганнівці К.Пестушко встановлено пам’ятник. Його ім’ям названі вулиці у Кривому Розі, Дніпрі, Кропивницькому. У Дніпрі є й провулок К. Пестушка.

Бібліографія

Багацький Л. Степова дивізія, Отаман Блакитний / Л.Багацький // Голос України. - 2002. - 27 березня. - С. 11

Героїзм і трагедія Холодного Яру : [зб. матеріалів і спогадів] / Григорій Гребенюк, Андрій Демартино, Роман Коваль та ін.; заг. ред. : Романа Коваля. - К. : Ред. газети "Незборима нація", 1996. - 312,[2] с. : іл., фото

Горліс-Горський, Юрій. Клянемося могилами героїв! : [Отаман Хмара] : п’єса на 6 відслон з епільогом / Юрій Горліс-Горський. - Львів : Вікторія, 1936. - 60 с.

Горліс-Горський, Юрій. Отаман Хмара : з таємниць Г. Г. / Юрій Горліс-Горський. - Ню Йорк : Говерля, 1973. - 75 с.

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр : роман у двох частинах / Юрій Горліс-Горський. - Львів : Червона калина, 1994. - 342 с. - (Сер. "Історична бібліотека" ; Ч. 3)

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр : роман у двох частинах / Юрій Горліс-Горський. - Львів : Мале підприємство "Червона калина", 1992. - 340 с. - (Сер. "Історична бібліотека" ; Ч. 3)

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр : твори / Юрій Горліс-Горський. - Черкаси : ІнтролігаТОР, 2016. - 591,[1] с. - (Сер. "Пам'ятаймо браття")

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр : спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру / Юрій Горліс-Горський; упор. Роман Коваль. - 18-те вид., доп. - Вінниця : Історичний клуб "Холодний Яр" : Державна картографічна фабрика, 2013. - 511,[1] с. : фото. - (Сер. "Українська воєнна мемуаристика" ; Т. 1)

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр : документальний роман / Юрій Горліс-Горський. - 10-те вид., випр., доп. - К. ; Дрогобич : Відродження, 2008. - 429,[3] с. : фото. - (Сер. "Українська воєнна мемуаристика")

Горліс-Горський, Юрій. Холодний Яр / Юрій Горліс-Горський. - 3-е вид. - Ню Йорк : Говерля. - 1961 Ч. 1. - 1961. - 173 с

Горліс-Горський, Юрій.Холодний Яр / Юрій Горліс-Горський. - Нью-Йорк : Говерля. - 1961 Ч. 2. - 1961. - 63 с. : іл.

Гусейнов, Григорій Джамалович.Незаймані сніги : п’ятнадцять мандрівних історій : [документальні повісті] : в 3 кн. / Григорій Джамалович Гусейнов ; Григорій Гусейнов. - Дніпропетровськ : Арт-Прес. - 2010. Кн. 2. - 2010. - 559 с. : портр., фото Коваль Р.Г. Блакитний Кость Юрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003¬–2016 Т.3. - С. 65

Коваль, Роман Миколайович. Коли кулі співають : Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу / Роман Коваль ; Історичний клуб "Холодний Яр". - Київ ; Вінниця : ДП "Державна картографічна фабрика", 2007. - 528,[84] с. : фото

Коваль, Роман Миколайович. Повернення отаманів Гайдамацького краю / Роман Коваль; Післямова Івана Гнатюка. - К. : Діокор, 2001. - 287 с. : іл, портр. - Бібліогр. с. 218-220

Кость Пестушко - забута легенда, яка повертається // Народне слово. - 2018. - 15 лютого. - С. 16 : фото.кол. Про те, як вшановується пам'ять про Холодноярську Республіку та її отамана Костянтина Блакитного (Пестушка) в Україні та на Кіровоградщині.

Лисогор, Микола. Степова дивізія блакитного отамана / Микола Лисогор // Кіровоградська правда. - 2015. - 17 липня. - С. 10 : фото Про події, що відбувались безпосередньо на території нинішньої Кіровоградщини, пов'язані з іменем отамана К.Блакитного.

Маруценко В. Про наших земляків : Готуємо енциклопедичний словник району / Маруценко В. // Долинські новини. - 2002. - 16 січня. - С. 2

Матівос Ю. Головний отаман Холодного Яру / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2013. - 4 червня. - С. 6 : мал. Публікація про отамана Костя Блакитного, який очолив національно-визвольну діяльність повстанських військ на початку 20-х років 20 століття на території Кіровоградщини.

Савченко Г.П. Блакитний Костянтин Юрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ;Інститут історії України НАН України, — К.:Наукова думка , 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 300

Степовий, Юрко. В Херсонських степах : повість / Юрко Степовий. - Мюнхен : Культура, 1947. - 126,[1] с.

Стецюк, Володимир. З Холодноярським вогнем у серці / Володимир Стецюк // Незборима нація. - 2018. - Березень: Число 3. - С. 1 : фото.кол. Про вшанування отамана Холодного Яру Костя Блакитного у рідному селі Ганнівка на Петрівщині та встановлення пам'ятника отаману.

Ткаченко А. Визвольник України з Ганнівки : (Про Головного отамана Холодного Яру К.Степового-Блакитного) / А.Ткаченко // Вільне слово. - 2000. - 18 липня. - С. 2

У цей день - 10 лютого // Новини Кіровоградщини. - 2014. - 6 лютого. - С. 5 : портр. Про нашого земляка, родом із Ульяновського району Сусло Д. С., а також військового діяча Костя Степового-Блакитного, родом із Петрівського району.

Шевченко С. Отаман Олександрійської дивізії / С. Шевченко // Народне слово. - 2008. - 17 липня. - С. 3 Краєзнавча розвідка про національно-визвольну діяльність повстанських військ на початку 20-х років 20 століття на території Кіровоградщини під керівництвом отамана Костя Степового-Блакитного.

Web-ресурси

Пестушко Костянтин Юрійович: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Степова дивізія Костя Блакитного

Віднайдено унікальну світлину отамана Степової Дивізії Костя Пестушка

Роман Коваль Ренесанс на передодні трагедії// Українське життя в Севастополі

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти