Олефіренко Юрій Борисович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Юрій Борисович Олефіренко

народився — 27.04.1965
місце народження — с. Криничувате Бобринецький район, Кіровоградська область
дата смерті — 16.01.2015
місце смерті — під Маріуполем, Донецька область
місце поховання — м. Кіровоград, Ровенське кладовище, Алея Слави

Юрій Борисович Олефіренко (27 квітня 1965, с.Криничувате, Бобринецький район, Кіровоградська обл. − 16 січня 2015, під Маріуполем, Донецька обл.) − радянський та український військовик, капітан I рангу Збройних сил України, командир 73-го морського центру спеціального призначення Військово-морських сил ЗС України (2014–2015), учасник бойових дій в Афганістані, операції НАТО в Афганістані (2008 - 2009) та війни на сході України. Кавалер Ордена Червоної Зірки. Загинув. під час війни на сході України.

Зміст

Життя і діяльність

Пам`ятаємо тих, хто воював та загинув за єдину Україну
(Книга пам`яті полеглих за Україну)


Юрій Борисович Олефіренко народився 27 квітня 1965 року в селі Криничуватому Бобринецького району Кіровоградської області у сільській родині, яка 1974 року переїхала на постійне місце проживання до районного центру − м. Бобринця.

Після закінчення Бобринецької середньої школи у травні 1983 року був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил СРСР. З травня 1983 р. обіймав посади розвідника-снайпера та старшого розвідника військових частин, дислокованих у м. Кіровограді.

Був направлений для подальшого проходження служби до складу Обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан, 20 вересня 1984 р. призначений розвідником-снайпером першого підрозділу спецназу Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС СРСР у складі 40-ї армії − 459-ї роти спеціального призначення (військова частина 44633, м. Кабул). Неодноразово брав участь у бойових операціях, нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю „За відвагу”. Завдяки видатним інтелектуальним здібностям під час постійних активних бойових дій досконало оволодів мовою фарсі, вільно спілкувався нею з місцевими жителями, навіть читав вірші і співав пісні. 1985 р. був зарахований на надстрокову військову службу терміном на 2 роки до 30 травня 1987 р., 1987-го цей термін був продовжений до 30 травня 1989 року. Згодом обіймав посаду начальника речової майстерні управління 40-ї армії (військова частина 86085)

OlefirenkoYB2.jpg
Юрій Олефіренко під час служби в Афганістані.

1 серпня 1988 р. Юрій Олефіренко вступив до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища ім. Ленінського комсомолу, закінчивши його 1992-го. У подальшому проходив службу у 50-му навчальному центрі спеціального призначення (в/ч 83483, згодом − А-0759, м. Кіровоград) на посадах командира групи, командира навчальної роти, старшого викладача циклу тактико-спеціальної підготовки, начальника штабу і командира навчального загону. У квітні 2004 року був переведений для подальшого проходження служби до 73-го морського центру спеціального призначення (в/ч А-1594, м.Очаків Миколаївської області), обійнявши посаду заступника командира цієї військової частини.

З 2005 по 2008 рік навчався у Національній академії оборони України на факультеті підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня. З 27 жовтня 2008-го по 30 жовтня 2009 р. працював у складі місії української військової розвідки − невеличкого підрозділу, який брав участь в операціях НАТО у складі литовського контингенту Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF). Нагороджений медаллю „Захиснику Вітчизни”, багатьма відомчими відзнаками Міністерства оборони України, пам’ятною медаллю НАТО „ISAF”. 18 грудня 2010 року Юрій Борисович Олефіренко був звільнений з військової служби за віком. На заслуженому відпочинку займався громадською діяльністю, був членом правління Кіровоградської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

OlefirenkoYB6.jpg
Юрій Олефіренко з дружиною.

Влітку 2014 р. добровільно звернувся до військового комісаріату і добився призову на військову службу за мобілізацією, був призначений командиром 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» (в/ч В-4750, з листопада 2014-го – 42-й мотопіхотний батальйон 57-ї окремої механізованої бригади), протягом трьох місяців перебування на цій посаді він зробив усе можливе для створення і підготовки нової частини і безпосередньо очолював дії її підрозділів у районі АТО.

Після загибелі 16 серпня у районі АТО командира 73-го морського центру спеціального призначення капітана 1 рангу Олексія Зінченка офіцери центру звернулися до командування ВМС Збройних Сил України з клопотанням про призначення на посаду командира військової частини найдостойнішого, на їхню думку, офіцера – капітана 1 рангу Олефіренка.

OlefirenkoYB8.jpg
Капітан 1 рангу Ю.Б.Олефіренко.

У вересні 2014 р. Юрій Олефіренко очолив 73-й морський центр спеціального призначення і невдовзі знов повернувся до району АТО. Підпорядковані йому підрозділи морського спецназу успішно виконували бойові завдання зі спеціальної розвідки на непідконтрольній українським військам території, коригування вогню артилерії, виявлення та знищення незаконних збройних формувань. Капітан 1 рангу Олефіренко неодноразово особисто брав участь у бойових діях, завжди був для підлеглих прикладом мужності та професіоналізму. 16 січня 2015 року під час виконання завдання з коригування артилерійського вогню по позиціях бойовиків поблизу с. Павлополя Новоазовського району Донецької області Юрій Борисович за допомогою безпілотного літального апарату виявив місце розташування ворожої мінометної батареї, завдяки чому ударом артилерії ворожу позицію було знищено і припинено інтенсивний обстріл, під яким перебували мирні мешканці села. Проте одним із останніх залпів противнику вдалося накрити спостережний пункт 93-ї окремої механізованої бригади, де перебував капітан 1 рангу Олефіренко. Ризикуючи власним життям, Юрій Борисович зіштовхнув в укриття трьох військовослужбовців, закривши їх собою від осколків мінометної міни, яка вибухнула у кількох метрах від них – і дістав при цьому множинні тяжкі поранення, від яких помер дорогою до госпіталю. Щоб проститися з відважним офіцером, на громадянські панахиди, які відбулися у Очакові та Кіровограді, прийшли сотні людей… Похований на Алеї Слави Ровенського цвинтаря міста Кіровоград.

OlefirenkoYB9.jpg
Могила Юрія Олефіренка.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороди

Орден Червоної Зірки

Медаль «Захиснику Вітчизни»

Відзнака «Ветеран військової служби»

Медаль «За миротворчу діяльність»

Медаль «10 років Збройним Силам України»

Медаль «15 років Збройним Силам України»

Медаль «За відвагу»

Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»

Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»

Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Пам'ятна медаль НАТО «ISAF»

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Пам`ять

2 липня 2016 року указом Президента України Петра Порошенка український десантний корабель «Кіровоград» отримав нову назву — «Юрій Олефіренко»

Український десантний корабель назвали іменем загиблого героя АТО Юрія Олефіренка.

Бібліографія

Барбанова, Виктория. Жизнь и смерть Юрия Олефиренко / Виктория Барбанова // Украина-Центр. - 2015. - 22 января. - С. 1, 2 : фото Кировоград попрощался с ещё одним погибшим героем в зоне АТО - одним из лучших офицеров Украины, нашим земляком, командиром 73-го морского центра специального назначения, капитана 1-го ранга Юрием Олефиренко. Он погиб 16 января под Мариуполем во время миномётного обстрела боевиков.

Ворона О. Мати героя / О. Ворона // Честь хлібороба. - 2015. - 15 грудня. - С. 2 : фото Стаття присвячена матері загиблого у ході виконання антитерористичної операції на сході України командира 73 морського центру спецпризначення Юрія Олефіренка.

Город попращался с "легендой" спецназа // Первая городская газета. - 2015. - 22 января. - С. 4 : фото Про героїчно загиблого в антитерористичній операції командира Очаківського спецназу, бувшого комбату 42 батальйону.

Івашко, Олена. Життя спеціального призначення [Текст] / Олена Івашко // Урядовий кур'єр. - 2015. - 28 лютого. - С. 7

Имени Юрия Олефиренка // Первая городская газета. - 2016. - 7 июля. - С. 3 : фото Президент Украины присвоил среднему десантному кораблю "Кировоград" ВМС Вооруженных сил Украины имя капитана І ранга Юрия Олефиренка.

Капітан собою прикрив солдатів // Наше місто. - 2015. - 22 січня. - С. 4 Співчуття голови Кіровоградської міської ради Олександра Чорноіваненка та розповідь про героїчну загибель Юрія Борисовича Олефіренка.

Кондрашов В. Прощання з Юрієм Олефіренком / В. Кондрашов // Нова газета. - 2015. - 22 січня. - С. 1 : фото У понеділок 19 січня, кіровоградці провели в останню путь свого земляка, капітана першого рангу, героя антитерористичної операції Юрія Олефіренка, який загинув, врятувавши життя трьом своїм побратимам.

Кравченко, Леонід Кораблю "Кіровоград" - ім'я земляка / Леонід Кравченко // Честь хлібороба. - 2015. - 29 вересня. - С. 1 Про перейменування середнього десантного корабля "Кіровоград" на честь прославленого земляка, бобринчанина, учасника АТО, командира Морського центру спеціального призначення капітана 1 рангу Олефіренка Юрія Борисовича

Мельник, Петро. Подвиг кіровоградців гідний того, щоб його увічнити / Петро Мельник // Голос України. - 2015. - 11 листопада. - С. 4

Під прапором Юрія Олефіренка // Вечірня газета. - 2016. - 8 липня. - С. 1 Указом Президента України кораблеві, що мав досі назву "Кіровоград", присвоєно ім'я загиблого в АТО морського офіцера кіровоградця Ю. Олефіренка.

Сідорова, Олена. Прощаючись із легендарним спецназівцем Олефіренком, кіровоградці ставали на коліна / Олена Сідорова // Кіровоградська правда. - 2015. - 20 січня. - С. 1, 3 : фото.кол. Кіровоградці попрощалися із командиром 73 морського центру спецпризначення Юрієм Олефіренком, який загинув у ході виконання антитерористичної операції на сході України.

Слава тобі, відважний командире! Посмертна... // Народне слово. - 2015. - 22 січня. - С. 2 : фото На Театральній площі міста прощалися з героєм, військовим спецназу, колишнім афганцем, військовим з 30-річним стажем, захисником України Юрієм Олефіренком.

Такий командир був, справжній // Честь хлібороба. - 2015. - 20 січня. - С. 1 : фото Повідомлення про те, що бобринчани попрощалися із командиром Очаківського спецназу, капітаном першого рангу Юрієм Олефіренком, який загинув під Маріуполем.

Требунських, Ірина. Нова війна - нові вороги, нові друзі / Ірина Требунських // Народне слово. - 2015. - 19 лютого. - С. 4 : фото Газета "Чорноморська зірка" присвятила публікацію нашому земляку, загиблому герою АТО, пам'ять про якого зберігають очаківці, що разом служили. Родину загиблого героя запрошують до Очакова на відпочинок та знайомство із містом, до якого збирався за життя привезти дружину і доньок Юрій Олефіренко.

Web-ресурси

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №213/2015 Про відзначення державними нагородами України

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №290/2016 Про присвоєння імені Юрія Олефіренка середньому десантному кораблю "Кіровоград"

Книга пам’яті, полеглих за Україну

Миколаївці зняли фільм про героя з Кіровоградщини. Пам’яті Юрія Олефіренка присвячується

Под Мариуполем в бою погиб выдающийся воин - командир 73-го Морского центра спецназначения, капитан 1-го ранга Юрий Олефиренко.

Жизнь и смерть Юрия Олефиренко

Командир Очаківського спецназу капітан першого рангу Юрій Олефіренко загинув під Маріуполем

Под Мариуполем погиб командир 73-го Морского центра специального назначения Юрий Олефиренко

В Кировограде похоронили защитника Мариуполя спецназовца Юрия Олефиренко (ФОТО, ВИДЕО)

Журналіст про полеглого у бою командира "морських котиків"

Герои не умирают

Десантний корабель отримав ім'я героя - Юрія Олефіренка.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти