Мошуренко Василь Петрович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Василь Петрович Мошуренко

Дата народження — 12.02.1958
Місце народження — с. Розумівка, Олександрівський район, Кіровоградська область, Україна
Дата смерті — 14.06.2018
Місце смерті — м. Київ
Місце поховання — Біле кладовище, с. Білогородка, Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, Україна

Василь Петрович Мошуренко (12 лютого 1958, с. Розумівка, Олександрівський район, Кіровоградська область – 14 червня 2018, м. Київ) – український прозаїк-новеліст, поет, учитель-філолог, історик. Член Національної спілки письменників України.

Життя і діяльність

Василь Мошуренко народився 12 лютого 1958 року в селі Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області у селянській родині. Батько відмовився від сина ще задовго до його народження, а коли хлопчику виповнилось чотири роки, мати поїхала на роботу до Грузії, де й лишилася на довгі роки, повернувшись в Україну лише у 90-х роках Нині мати проживає у селі Бовтишка на Кіровоградщині.

Василя виховували дід, Мошуренко Дмитро Омелькович, і бабуся, Мошуренко (Голинська) Марія Антропівна, які віддали йому всю свою любов. Дід був учасником Другої світової війни. Після закінчення війни працював конюхом у колгоспі. Бабуся, яка була єдиною, хто вижив з її багатодітної сім’ї у страшні роки голодомору 1932-1933 років в Україні, працювала сапальницею в цьому ж колгоспі.

У вересні 1965 року Василь став школярем Розумівської восьмирічки, яку закінчив у 1973 році. У 1975 році закінчив середню школу у селі Бовтишка. Свої перші вірші й оповідання спробував писати в сьомому класі. На це вплинула закоханість хлопця у найкращу дівчинку школи.

Пізніше Василь Мошуренко у своїх новелах згадуватиме своє розумівське дитинство, ділитиметься незрадливою любов’ю до рідного краю.

Після першої невдалої спроби вступити до педагогічного інституту, юнак працював вожатим і вчителем географії в Розумівській школі. Далі, у 1976-1978 роках – служба в армії під Ленінградом. Вдруге не вступивши до педінституту, пішов працювати в колгосп.

MoshurenkoVP2.jpg

У 1979 році Василь нарешті став студентом Кіровоградського педінституту імені О. С. Пушкіна. Закінчивши навчання на факультеті російської філології, отримав призначення у село Велика Чечеліївка Новгородківського району Кіровоградської області. У 1993 році Василь Мошуренко заочно закінчив історичний факультет цього ж вузу (тепер Кіровоградського державного педуніверситету імені Володимира Винниченка).

У 1984 році став директором Великочечеліївської школи і пропрацював на цій посаді до 2006 року. Школа за його директорства стала однією з найкращих у районі. Та на початку 2006 року Василь Мошуренко був звільнений з посади директора школи через власні політичні переконання. За рішенням суду був поновлений на посаді, але через три дні Василя Петровича через необ’єктивну причину знову звільнили.

MoshurenkoVP3.jpg

З листопада 2006 року у житті письменника починається новий, дуже нелегкий, київський період. Василю Петровичу прийшлося чотири роки працювати і охоронцем у гімназії та гуртожитку НАУ, і сторожувати машини на автостоянці.

В цей час життєвих поневірянь на світ з’явилися збірки « Думки», «Це так просто – писати правду», «Відчай і віра» та інші. З 2007 року вірші та новели Василя Петровича друкувалися в «Сільських вістях», «Селянській правді», «Освіті», в газетах «День», «Острів», «Сільська школа», «Літературній Україні», «Українській літературній газеті» та в інших виданнях.

У 2010 році В. Мошуренку вдалося через прокуратуру відновити трудову книжку і влаштуватися на посаду соціального педагога Слов’янської гімназії, що в Дарницькому районі міста Києва. З вересня 2011 року і до вересня 2016 року Василь Петрович працював учителем історії, філософії і правознавства в київській гімназії міжнародних відносин № 323.

Василь Петрович був активним учасником Помаранчевої Революції та Революції Гідності, події яких описав у новелах «О пів на першу», «Горобчик».

У 2015 році Василя Мошуренка було прийнято до Національної спілки письменників України. Своїми літературними «маяками» у житті він вважав Василя Стефаника, Антона Чехова, Василя Шукшина, Григора Тютюнника, Сергія Єсеніна, Василя Симоненка та Василя Стуса.

MoshurenkoVP4.jpg MoshurenkoVP5.jpg

У 2017 і 2018 роках номінувався на обласну премію імені Євгена Маланюка як прозаїк із збірками новел «Шедеври» та «Коріння, або Я – Розумівка». Але лауреатом цієї літературної премії письменник став уже посмертно.

14 червня 2018 року внаслідок проблем зі здоров’ям серце Василя Петровича – поета і прозаїка-новеліста – зупинилося. Похований письменник 16 червня 2018 року на Білому кладовищі у селі Білогородці Київської області.

Василь Петрович Мошуренко залишив нам вагому спадщину, це його твори: «Думки» (2009); «Це так просто казати правду» (2009); «Відчай і віра» (2010); «Колючість ніжної душі» (2012); «Іду» (2012); «Тінь від веселки» (2012); «Шедеври» (2015); «Мати» (2015); «Коріння, або Я – Розумівка» (2016).

Бібліографія

До барикад : збірка кіровоградської революційної поезії / упоряд. Олена Горобець. – Кіровоград : Мавік, 2014. – 79 с.

Мошуренко Василь Петрович. Думки : вірші / Василь Мошуренко. – К. : [б. в.], 2009. – 235 с.

Мошуренко Василь Петрович. Коріння, або Я – Розумівка : образки, медитації, новели, оповідання / Василь Мошуренко. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2016. – 247 с. : портр.

Мошуренко Василь Петрович. Мати / Василь Мошуренко. – Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2015. – 80 с.

Мошуренко Василь Петрович. Це так просто – писати Правду : вірші / Василь Мошуренко. – К. : [б. в.], 2009. – 245 с. : фото

Мошуренко Василь. Шедеври : новели / Василь Мошуренко. – Житомир : Рута, 2015. – 159 с. : фото

Похід через засніжений перевал : українське соціальне оповідання XXI століття (2000-2012) / Василь Бондар [та ін.] ; укл. Володимир Даниленко ; авт. післям. В’ячеслав Шнайдер. – К. : Преса України, 2013. – 383 с. – (Сер. «Літературна агенція «Банкова, 2»)

Ця шокуюча Східна Європа. Антологія українського оповідання ХХІ століття (2000-2015) / упор. Володимир Даниленко. – К. : Фенікс, 2016. – 383 с.

Мошуренко Василь. Блаженний Йося : уривок з оповідання / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2019. – 21 лютого. – С. 8

Мошуренко Василь. Божа кара : Новела / В. Мошуренко // Новгородківські вісті. – 2005. – 16 грудня. – С. 4

Мошуренко Василь. Випрасувані фіранки, або Наші ідуть : новела / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2018. – 9 серпня. – С. 8

Мошуренко Василь. Горобчик : оповідання / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2018. – 4 січня. – С. 8 : фото

Мошуренко Василь. Дитинство : диптих / В. Мошуренко // Народне слово. – 2009. – 17 березня. – С. 7

Мошуренко Василь. Думки на Покрову : Вірш / Василь Мошуренко // Вперед. – 2017. – 13 жовтня. – С. 1

Мошуренко Василь. «Летіть, мої думи...»: Антологія одного вірша / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2017. – 12 жовтня. – С. 8

Мошуренко Василь. Німецька воша : Оповідання / Василь Мошуренко // Березіль. – 2013. – № 5-6. – С. 91-94 : портр.

Мошуренко Василь. О пів на першу / Василь Мошуренко // Степ. – 2017. – № 2. – С. 58-61 : фото

Мошуренко Василь. Плач, поете!... / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2012. – 1 листопада. – С. 12

Мошуренко Василь. Сію-вію-посіваю... / Василь Мошуренко // Вперед. – 2018. – 13 січня. – С. 1

Мошуренко Василь. Я до тебе ще приїду-прилечу... : вірш / Василь Мошуренко // Народне слово. – 2017. – 13 липня. – С. 6 : фото

Березіна Ольга. «Нікому зла не бажаю» / Ольга Березіна // Украина-Центр. – 2016. – 14 января. – С. 10 : фот. кол. За літературну премію Маланюка змагатиметься і наш земляк // Вперед. – 2017. – 15 листопада. – С. 2

Корінь Антоніна. Автора не стало. А книжку перечитуємо. : Світлої пам'яті Василя Мошуренка / Антоніна Корінь // Первая городская газета. – 2019. – 24 января. – С. 15 : фот.

Ліричний куточок // Новгородківські вісті. – 2006. – 18 серпня. – С. 4

Літературний куточок // Новгородківські вісті. – 2013. – 23 серпня. – С. 3

Любарський Роман. «Преміальний» скандал: заохочення... наосліп? / Роман Любарський // Народне слово. – 2019. – 7 лютого. – С. 10 : фото

Любарський Роман. Слово про Василя Мошуренка / Роман Любарський // Народне слово. – 2018. – 21 червня. – С. 8 : фото

Любарський Роман. «Тринди-бринди» почалися у сьомому класі / Роман Любарський // Народне слово. – 2017. – 2 лютого. – С. 8 : фото. – Зміст: «Шедеври» / Василь Мошуренко.

Мошуренко Тетяна. Сповідь душі дружини Тетяни Григорівни до світлини чоловіка Василя Петровича Мошуренка (на 9 днів як його немає) : вірш / Тетяна Мошуренко // Новгородківські вісті. – 2018. – 6 липня. – С. 3 : портр.

Наш гість // Новгородківські вісті. – 2005. – 16 грудня. – С. 4

Нічишина Наталка. Скандальна літературна премія / Наталка Нічишина // Первая городская газета. – 2019. – 7 февраля. – С. 3 : фот.

Петренко О. Розумака з Розумівки / О. Петренко // Наше місто. – 2018. – 18 січня. – С. 4 : фото. – Зміст: Я – Розумівка / В. Мошуренко.

Премію за Василя Мошуренка одержала його дружина // Вперед. – 2019. – 6 лютого. – С. 2

Пройшла творча зустріч з нашим земляком // Вперед. – 2017. – 28 січня. – С. 1 : фото

Твори, які змушують мислити // Новгородківські вісті. – 2009. – 3 липня. – С. 1

Чи отримає літературну премію наш земляк? // Вперед. – 2018. – 31 січня. – С. 2

Шкабой Вікторія. Оптиміст, Гуманіст, Романтик... / Вікторія Шкабой // Народне слово. – 2019. – 28 лютого. – С. 8 : фото

Шпирко Оксана. «На Нобеля – не номінуюсь...» : рецензія / Оксана Шпирко // Народне слово. – 2016. – 29 грудня. – С. 8 : фото Рец. на кн.: Мошуренко Василь. Шедеври / Василь Мошуренко

Яцейко В. Зустріч із відомим сучасним поетом, новелістом В. Мошуренком / В. Яцейко // Новомиргородщина. – 2016. – 18 червня. – С. 3

Web-ресурси

Белінська Олена. «Я виріс у хаті, де не було жодної книги…» (Новомиргород. Новини та події Новомиргородського району)

Василь Мошуренко (Журнал «Золота пектораль». Архів паперового видання)

Гриценко Ю. А. Василь Мошуренко: живе слово (Літературний форум)

Гриценко Ю. А. Тримай живе слово з Василем Мошуренком (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого)

Давиденко Світлана. Василь Мошуренко – прозаїк-новеліст, поет, учитель-філолог, історик (Мистецький веб-портал «Жінка-українка»)

Корінь Антоніна. Автора не стало. А книжку перечитуємо: Світлої пам’яті Василя Мошуренка (Утренний город)

Мошуренко Василь Петрович (Вікіпедія)

Небеленчук Ірина.Урок за новелою Василя Мошуренка «О пів на першу» (Освітній інтернет-навігатор. Науково-методичний інтернет-журнал)

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти