Мазуренко Олексій Юхимович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Мазуренко Олексій Юхимович

народився — 20.06.1917
місце народження — с. Ленінка, Херсонська губернія (тепер Устинівський район Кіровоградської області)
дата смерті — 11.03.2004
місце смерті — м. Санкт-Петербург, Росія
місце поховання — Нікольске кладовище

Олексій Юхимович Мазуренко (20.06.1917, с. Ленінка, Херсонська губернія, тепер Устинівський район Кіровоградської області — 11.03.2004, м. Санкт-Петербург, Росія) — військово-морський льотчик часів Великої Вітчизняної війни, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу.



Зміст

Життя і діяльність

Народився в селянській сім’ї. Закінчив неповну середню школу в рідному селі. Працював шахтарем та навчався в аероклубі. З 1938 р. — у Військово-морському флоті. Після закінчення Єйського військово-морського авіаційного училища, з грудня 1940р. Олексія Мазуренка призначено командиром авіаланки.

З червня 1941 р. — учасник Великої Вітчизняної війни. Молодший лейтенант О. Мазуренко, льотчик 57-го штурмового авіаційного полку до грудня 1941 р. провів 43 бойові вильоти. З січня 1943 р. — старший льотчик-інструктор штурмової авіації на Північному і Чорноморському флотах, з січня 1944 року — командир штурмового авіаполку на Балтиці. Здійснив близько 300 бойових вильотів, потопив особисто 8 і в складі групи — 22 ворожі кораблі. Авіаційний полк під його командуванням потопив у водах Балтійського моря понад 100 бойових кораблів і транспортних суден ворога. В 1944 році — за бойові успіхи в Ризькій операції був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Олексій Юхимович Мазуренко удостоєний двічі звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» (1942, 1944), нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденом Ушакова 2-го ступеня, двома орденами Великої Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, Червоної Зірки, багатьма медалями.

В 1949 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації Військово-морського флоту, у 1952 році — Військово-морську академію. Командував авіаційним полком, потім дивізією, працював у центральному апараті Військово-морського флоту. З 1972 року — генерал-майор авіації. Жив у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

Пам’ять

В місті Севастополі встановлена аннотаційна дошка на будинку № 30 по вулиці Мазуренка



На увічнення пам’яті О.Ю.Мазуренка на його батьківщині — в смт. Устинівка (тепер райцентр Кіровоградської області) встановлено бронзове погруддя.

Бібліографія

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2.- М.: Воениздат, 1988.-862 с.:порт.

Дважды Герои Советского Союза. - М.: Воениздат, 1973.

Дриго С.В. За подвигом - подвиг.- Калининградское кн.изд. - 1984.

Люди бессмертного подвига. Книга 2.- М., 1975.

Цибульський М. Двічі Герой залюбки місив глину... / М.Цибульський // Кіровоградська правда. - 2000. - 13 липня. - С. 3

Ящишина А. О.Ю.Мазуренко :"Своїм землякам бажаю більше самостійності і відповідальності" / Ящишина А. // Трудівник Устинівщини. - 2003. - 20 вересня. - С. 1-3

Крятенко А. Устинівський сокіл над Балтикою /А. Крятенко // Кіровоградська правда. - 2004. - 21 грудня. - С. 3

Мазуренко Олексій Юхимович : Некролог // Трудівник Устинівщини. - 2004. - 30 березня . - С. 1

Пилипенко О. "Літаючий танк" : Зброя Перемоги / О. Пилипенко // Фаворит. - 2004. - 8 жовтня. - С. 9

Цибульський М. Російські генерали і ... українська мова / М. Цибульський // Народне слово. - 2004. - 15 січня. - С. 3

Павличук О. Похід заради єднання українців : Сила волі / О. Павличук // Гайворонські вісті. - 2005. - 9 листопада. - С. 2

Долинська і долинчани : Фотогалерея // Долинські новини. - 2007. - 3 квітня. - С. 2

Ткаченко О. Людина з легенди : Видатні імена / О. Ткаченко // Трудівник Устинівщини. - 2008. - 23 серпня. - С. 2


Web-ресурси

Hero of the Soviet Union medal.png Мазуренко, Алексей Ефимович на сайте «Герои страны»

Уголок неба

Твои герои, Ленинград

Герои Советского Союза, проживавшие на Дону до Великой Отечественной войны

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти