Лангемак Георгій Еріхович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Георгій Еріхович Лангемак

народився — 21.07.1898
місце народження — м. Старобільськ, Харківська губернія
дата смерті — 11.01.1938
місце смерті — м. Москва
місце поховання — Донський цвинтар, м. Москва

Георгій Еріхович Лангемак (21 липня 1898, Старобільськ – 11 січня, 1938, Москва) - радянський вчений, один з піонерів ракетної техніки і один з основних творців реактивного міномета «Катюша», військовий інженер 1-го рангу. Основоположник досліджень з конструювання реактивних снарядів на бездимному поросі, відкрив так званий закон подібності, знання якої дозволило визначати оптимальну геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих дорогих експериментів – завдяки аналітичним розрахункам. Ввів в обіг термін «космонавтика».


Зміст

Життя і діяльність

Георгій Лангемак народився 26 червня в м. Старобільську Харківської губернії (нині Луганської області) і був хрещений 15 серпня 1898 законовчителем Старобільської Олександрівської гімназії священиком отцем Гавриїлом Поповим Соборно-Покровської церкви м. Старобільська. Його батьки та сестра викладали французьку мову в гімназії, тож з дитинства Георгій Лангемак досконало володів французькою і німецькою мовами. Батько, німець за народженням, Еріх Францевич Лангемак, закінчив Берлінський університет, разом з дружиною, швейцаркою за народженням, Марією Костянтинівною прийняв російське громадянство і став на службу в Міністерство освіти. Еріх Лангемак заслужив звання статського радника і був нагороджений орденом Станіслава ІІ ступеня, він помер в 1905 році. Батьки Георгія Лангемака були лютеранського віросповідання.

У серпні 1908 року Георгій Лангемак вступив до восьмикласної Єлисаветградської гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю при відмінній поведінці 29 квітня 1916. Вирішивши присвятити своє життя вивченню японської філології, Георгій Лангемак у тому ж 1916 році вступив на філологічний факультет Петроградського університету.

У жовтні 1916 року Георгій Лангемак був мобілізований до армії. 29 жовтня 1916 він пише прохання на ім’я начальника Школи Прапорщиків по Адміралтейству з проханням про прийом. 9 листопада 1916 його зараховують до 4-ого взводу. 12 грудня 1916 присягнув на вірність служби Його Імператорської Величності Государя Імператора, Спадкоємцеві Престолу і Батьківщині. Служив у береговій охороні Фінської затоки. Потім направлений у Кронштадтську фортецю на посаду командира батареї, трохи пізніше став командиром форту „Тотлебен”. У 1918, після розвалу флоту, демобілізувався.

За офіцерської мобілізації в червні 1919 вступив до Червоної армії і, як офіцер флоту, був призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадтської фортеці, а потім комендантом форту «Тотлебен» 4-го дивізіону артилерії. Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1920 року, член Кронштадтської організації з червня 1920-го. Протягом півтора року в 1919-1921 рр. був викладачем грамоти по лінії лікнепу на фортах «Риф» і «Тотлебен».

Під час Кронштадтського повстання Георгій Лангемак був заарештований бунтівниками і засуджений ними до розстрілу. Перебував під вартою з 2 березня до 18 квітня 1921 і був звільнений тільки після придушення заколоту вірними уряду більшовиків військами. З 15 червня 1921 призначений командиром 2-го дивізіону артилерії, начальником стройової частини, з 13 січня 1922 - помічник начальника артилерії фортеці Кронштадта. У 1922 році Георгій Лангемак був виключений з ВКП(б) і знятий з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Оленою Володимирівною Каменєвою.

У 1923 році Георгій Лангемак вступив до Військово-технічної академії РСЧА (тоді - Артилерійський інститут ім. Дзержинського, а нині Ракетно-артилерійська академія імені Імператора Петра Великого) і в 1928-му закінчив її. Під час навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача академії С. Сєрікова виконував замовлення лабораторії Н. І. Тихомирова (з 1928 року - Газодинамічна лабораторія).

Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання Н. І. Тихомирова був залишений для роботи у Газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132 мм. У 1933 році був створений перший у світі Реактивний науково-дослідний інститут (РНИИ), також відомий як НДІ-3. У 1934 році Г. Е. Лангемака призначено головним інженером цього інституту. Він обіймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересні 1935 йому присвоєно персональне військове звання «військінженер 1-го рангу».

У першому збірнику наукових праць цього інституту опублікована стаття „Про єдину термінологію в системі позначень з ракетної техніки”. Практично всі рекомендовані в ній формулювання закріпилися у вітчизняній ракетній техніці. Ефективно поєднуючи роботу головного інженера інституту з творчою роботою, Г.Лангемак керував роботами зі створення наземної, повітряної та морської артилерії.

В цей час виходить спільна книга В.П.Глушко та Г.Е.Лангемака „Ракети, їхній пристрій і застосування” (1935 р.). Георгій Еріхович був не тільки автором розділу про порохові ракети, але й редактором усієї книги. Велике значення мали дві публікації Г. Лангемака в другому випуску праць інституту „Ракетна техніка”. У статті „До питання про підвищення швидкості й дальності реактивних снарядів” дані рекомендації з оптимізації параметрів снаряда, що дозволяють значно збільшити далекість стрільби.

У другій статті «Ракетні авіаційні бомби» Георгій Еріхович висловив ідею про використання реактивної тяги для авіаційних бомб. Завершення досліджень з цієї теми він доручив молодому енергійному інженерові Володимиру Александрову. У 1937 р. як «дітище» Тухачевського Реактивний науково-дослідний інститут зазнав «чищення». Керівництво інституту було заарештовано. 2 листопада 1937 року Е. Лангемак був заарештований (ордер № А 810) органами НКВС м. Москви як німецький шпигун. Донос в НКВС був написаний завідуючим одним із відділів інституту А.Г. Костиковим і відісланий у квітні 1937 року до ЦК ВКП (б). Георгій Еріхович Лангемак був засуджений до вищої міри покарання - розстрілу з конфіскацією всього особистого майна. Через 10 днів вирок був виконаний.

В 1937-1938 рр. після арешту й осуду як ворогів народу основного керуючого складу цього інституту його керівником стає Андрій Григорович Костиков. Ставши керівником інституту, Костиков виявився й „автором” цього нового типу озброєння, за яке й був одразу нагороджений на початку війни. Одержавши завдання на іншу розробку, А. Г. Костиков виявився нездатним її виконати, у зв'язку із чим ще під час війни був знятий з роботи й звільнений з інституту.


Пам’ять

Langemak G E2.jpg


Після багатьох років забуття 19 грудня 1955 року видатного діяча ракетної техніки реабілітовано. Указом Президента СРСР М. С. Горбачова від 21 червня 1991 Г. Е. Лангемаку посмертно було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1966 році, за ініціативою академіка В.П. Глушка, іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця. В 1991 році за ініціативою секції ветеранів ракетної техніки Указом Президента СРСР от 21 червня 1991 року Г.Е. Лангемаку, разом з іншими творцями «катюші», посмертно було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.


У 1995 році комісією щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.




Бібліографія

Лангемак Г.Э. Оперенные снаряды, тяговые ракеты. Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет. Вып. 1. - Л., 1934.

Лангемак Г.Э., Глушко В. П. Ракеты, их устройство и применение. — М. -Л., 1935.

Босько В. Космонавтика і наші земляки [Текст]: 50 років тому, після польоту Юрія Гагаріна, в історії людства сталася одна з найважливіших подій планетарного масштабу: розпочалася космічна ера / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 3 листопада. - С. 8, 9: фото.

Бузько, Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. - Кіровоград: ФО-П Александрова М. В., 2010. - 115,[1] с. : фото, портр. - Бібліогр.: с. 111-114.

Глушко А. Опровергать факты нельзя [Текст]: (Фото и воспоминания о Г.Лангемаке) / А.Глушко // Техника молодежи. - 2000. - июль. - С. 10-13.

Глушко О. Хто посадив автора "Катюші" Г.Е. Лангемака: Історичний клуб "Кіровоградки" / О. Глушко // Кіровоградська правда. - 2007. - 10 липня. - С. 3; Ветеран Кіровоградщини. - 19 липня. - С. 7

Глушко А. Валентин Глушко глазами сына [Текст] / А. Глушко // Личности России. - 2008. - №2. - С. 94-115 : фото.

Гороховский А. Знаменитую реактивную установку "Катюша" из-за ужасающего рева, издаваемого при стрельбе, называли "сталинским органом" [Текст] / Гороховский А. // Факты. - 2001. - 13 июля. - С. 28.

Плужников В. 65 лет назад вышла в свет книга "Ракеты, их устройство и применение" [Текст] / Плужников В. // Изобретатель и рационализатор. - 2000. - №11. - С. 33.

Постолатій В. Лангемак [Текст]// Час "Чорного ворона". - Кіровоград, 1995. - С. 42-46.

Самсонова Н. Їхні ідеї випереджали час [Текст] / Н. Самсонова // Освітянське слово. - 2005. - Лютий. - С. 4.

Сандул, Валентин. Творець переможної зброї [Текст]: Лангемак Георгій / Валентин Сандул // День. - 2005. - № 120. – 8с.

Сандул, Валентин. Творець реактивних снарядів [Текст]: Георгій Лангемак / Валентин Сандул // Урядовий кур'єр. - 2005. - 24 листопада. - С. 16.

Царенко, Олег Миколайович. Історія техніки []: Навчальний посібник / Олег Царенко. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - 420 с.: іл., портр. - Бібліогр. с. 410-415.

Шевченко С. Із французького роду [Текст]: Георгій Еріхович Лангемак / С.Шевченко // Вечірня газета. - 2000. - 24 серпня. - С. 12.

Шевченко С. Отец "Катюш" жил в Елисаветграде [Текст] / С. Шевченко // Ведомости. - 2004. - 16 июля. - С. 5.

Штейнберг М. Красивое имя, наводящее страх [Текст]: Создателей реактивного миномета отправили в лагеря, а их славу отдали другому / М. Штейнберг // Украина-центр. - 2005. - 8 июля. - С. 10

Web-ресурси

Енциклопедія космонавтики

Соколов В.С. Огнепоклонники

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти