Кропивницький Марко Лукич

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Марко Лукич Кропивницький

народився — 10.05.1840
місце народження — с. Бежбайраки (тепер с. Кропивницьке) Херсонської губернії
дата смерті — 21.04.1910
місце смерті — Одеська земля
місце поховання — Перше міське кладовище (нині Молодіжний парк) в Харкові

Марко Лукич Кропивницький (10 (22) 1840, с. Бежбайраки, Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер с. Кропивницьке Кіровоградської області) — 21 квітня 1910, Харків) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.


Зміст

Життя і діяльність

Народився М.Л. Кропивницький у родині управителя поміщицького маєтку. Його дитинство було тяжким: з п'яти років хлопчик залишився без матері. Про свої дитячі поневіряння М.Л.Кропивницький докладно розповів в автобіографії, написаній уже на схилі віку. Здібному від природи юнакові не пощастило здобути вищу освіту: він не міг документально підтвердити свого дворянського походження. Його захоплення театром розпочалось ще тоді, коли він був учнем повітової школи у місті Бобринці. Спробувавши свої сили в аматорських виставах, Марко Кропивницький уже ніколи не залишав театру.

Протягом 1861-1871 років молодий Кропивницький працював канцеляристом, секретарем у судових установах Бобринця та Єлисаветграда (тепер Кіровоград). Він уважно вивчав життя, багато читав, як згадує народний артист СРСР І.О. Мар'яненко, що був учнем Кропивницького і під його керівництвом починав свій театральний шлях.

Літературна творчість Марка Лукича припадає на часи посилення утисків з боку самодержавства проти української мови і культури взагалі. В 1863 р. міністр внутрішніх справ Валуєв у таємному циркулярі твердив, що ніякої, мовляв, “української мови "не було й нема і бути не може". І саме цього року Кропивницький писав свою першу драму "Дай серц.ю волю - заведе в неволю" українською мовою. Ця п'єса засвідчила, що він має талант драматурга.


У 1871 р. М.Кропивницький остаточно залишив канцелярську службу і став актором Одеського театру Моркових і Чернишова, в якому з успіхом дебютував у ролі Стецька ("Сватання на Гончарівці" Г.Квітки-Основ'яненка). Його гру тепло сприйняли глядачі, позитивно оцінювала міська преса. Після Одеси він їде в Акерман, а потім до Харкова, де з великим успіхом вперше пройшла його драма "Дай серцю волю - заведе в неволю".

У 1874 р. Кропивницький виступав у Петербурзі, Миколаєві, Єлисаветграді. Наступного року за запрошенням товариства "Руська бесіда" він гастролював у містах Західної України: Львові, Тернополі, Чернівцях, Снятині та інших. За його участю уже досвідченого актора й режисера було показано чимало вистав у різних містах України. В 1882 р. він завершив п'єси "Доки сонце зійде роса оч і виїсть" і "Глитай, або ж Павук", написав одноактівки "По ревізії" та "Лихо не кожному лихо, а іншому й талант". Після скасування (1881) заборони українського театру (хоча ще залишились численні обмеження й застереження) почали виникати українські трупи — у Києві, Харкові, Одесі. Та робота в них не задовольняла Кропивницького, який прагнув кардинальних змін у сценічній творчості. У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя, Марія Заньковецька, Микола Садовський, а дещо пізніше — М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий.

У серпні 1883 року директором трупи Кропивницького став М.П.Старицький. Кропивницький залишився провідним актором і режисером, більше часу віддавав творчій роботі. Його п'єси "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Глитай, або ж павук", "По ревізії", написані у 1882 році, стають окрасою репертуару цього театру.

У 1885 році з цієї трупи утворюєься два нових колективи: під керівництвом Кропивницького і Старицького. Кращі сили тодішнього українського театру, зібрані у трупі Марка Кропивницького, під час гастролей 1886 - 1887 років підкорили глядача Петербургу і Москви.

Театральне міжсезоння Кропивницький проводить в Єлисаветграді в будинку Зайковської. Від другого шлюбу з лікарем Надією Гладушенко народжується донька Олександра (1888 - 1969), згодом відома співачка опери і оперети. Як керівник М. Кропивницький утверджує на українській сцені демократичні традиції видатних артистів: Щепкіна, Соляника, творчо спілкується з відомими діячами російської культури і літератури, зокрема, з О. Островським. Створюючи класичні сценічні образи Івана Непокритого, Шельменка, Карася, Тараса Бульби та інших, він передусім дбав про життєву правду і простоту. Популярність і слава українського театру зростали.

Демократичний глядач прихильно зустрів українських митців. Революційно настроєна молодь, яка зачитувалася творами Салтикова-Щедріна, Г.Успенського, М. Чернишевського, з інтересом дивилася на вистави, в яких М.Заньковецька, М.Кропивницький та їх земляки правдиво показували село під владою куркулів-глитаїв, закликали заступатися за скривджених. Про вистави "Наталка Полтавка", "Глитай, або є Павук", "Наймичка" та інші писали найзначніші столичні газети.

У 1887 р. трупа М. Кропивницького успішно виступила в Москві. На виставах були Лев Толстой, Антон Чехов, майстри Малого театру. Крім акторської, режисерської, драматургічної та організаторської діяльності Марко Лукич працював над музичним оформленням театральних вистав, написав ряд музичних творів. Так, він поклав на музику поезію Тараса Шевченка "За сонцем хмаронька пливе", С. Писаревського "Де ти бродиш, моя доле", створив хорову пісню в драмі "Невольник", "Ревуть-стогнуть гори-хвилі". Йому належить музичне оформлення оперети "Зальоти соцького Мусія", сольні пісні "Соловейко" та "Чи я собі не вродливий".

З 1902 р. М. Кропивницький оселяється на хуторі Затишок південніше Харкова. Незважаючи на тяжку недугу - глухоту, він продовжував працювати, час від часу виступав перед глядачами. Так, 1903 р. Марко Лукич приїхав до Полтави на відкриття пам'ятника П.І. Котляревському і у святковій виставі "Наталка Полтавка" зіграв роль виборного Макогоненка. 21 квітня, повертаючись з Одеси, де він був на гастролях, М.Л.Кропивницький помер. Похований він у Харкові. У 1914 році на його могилі встановлено бюст роботи скульптора Ф. Балавенського.

6 серпня 1918 року на знак поваги до спільної творчості та її значимості для України постановою Ради Міністрів вдові Марка Лукича Кропивницького — Надії Василівні Кропивницькій призначено одноразову допомогу та довічну державну пенсію. З 1940 року театр корифеїв носить ім’я М.Л.Кропивницького.

2 жовтня 1982 року в Кіровограді було відкрито Меморіальний музей М.Л. Кропивницького. Музей розташований у будинку, де мешкав видатний український драматург і театральний діяч. Експозиція музею складається з декількох розділів, що розповідають про сім'ю драматурга й актора, про його дитинство і навчання в гімназії та університеті, про його довгий і важкий шлях у мистецтві як засновника першого професійного українського театру. За п'ятдесят років творчої роботи М.Л.Кропивницький написав більше сорока драматичних творів різного жанру. Плідно продовжуючи традиції своїх попередників - І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, він створив реалістичні картини пореформеного села, показав гострі соціальні суперечності.

Ранній період творчості Кропивницького припадає на 60-70-ті роки. Тоді він писав драми з народного життя, комедії, водевілі, інсценував твори інших письменників. Драма "Дай серцю волю - заведе в неволю" спочатку мала назву "Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо побіжить". За побудовою вона близька до "Наталки Полтавки" І. Котляревського.

Водевіль "За сиротою і Бог з калитою" (1872) був першою друкованою п'єсою письменника. Відомо, що водевіль вимагав високої майстерності в творенні характерів дійових осіб та індивідуалізації. В цьому жанрі Кропивницький творчо продовжив традиції І.Котляревського.

Кропивницький-режисер не міг задовольнитися недосконалими п'єсами, що здебільшого становили тогочасний сценічний репертуар. Яскраві, повнокровні характери він шукав у класиків української літератури. Саме тому драматург звернувся до творів Тараса Шевченка. За матеріалами поеми "Сліпий" та інших історичних поем Т. Шевченка створив драму "Невольник" (1872).

Заслуги М. Кропивницького в українській драматургії, в розвитку реалістичного народного театру величезні. У підсумковій статті "За тридцять п'ять літ" він щиро писав: "Служив я вірою і правдою, хоч може іноді помилявся і спотикався, бо той тільки не помиляється, хто нічого не робе".

Великий Костянтин Станіславський справедливо відзначив: "Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський - блискуча плеяда майстрів української сцени ввійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва". Відомий Марко Кропивницький і як організатор першого на Україні дитячого театру. Для цього театру у 1907 році він пише п'єси "Івасик Телесик" і "По щучому велінню".

Там, де жив і працював інший славетний драматург і актор Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) в іншому державному заповіднику-музеї "Хутір Надія" ростуть посаджені колись Марком Кропивницьким велетні-дуби, про які Максим Рильський написав поетичні рядки:

Ростуть дуби, купають в небі віти, А навкруги, немов веселі діти, Дубки і липки зводять рясні... І сповнені зичливості й любові, Дуби над нею шелестять Маркові.


Пам’ять

У Бобринці зберігся будинок, де театральна трупа М.Л. Кропивницького починала свою театральну діяльність, та школа, де вчився М. Кропивницький.

У 1972 році у Бобринці встановлено пам’ятник М.Л. Кропивницькому.

Одну з вулиць Кіровограда названо ім’ям М.Л. Кропивницького.

Бібліографія

“Батько українського театру.”
Марко Лукич Кропивницький.

Основні видання творів М. Л. Кропивницького

Полный сборник творив [Текст] / М.Л.Кропивницький. - 3-е вид. - Харьков : Тип. И.М.Варшавчика, 1895. - 384 с. : 2 вкл.л

Твори [Текст] / Марко Кропивницький,; Ред., вступ. ст. та прим. П. Руліна. - Харків : Держвидав України, 1929 - 1931. - (Б-ка українських класиків)
Т.1. - 1929. - 296,[1] с. : 1 арк. Портр
Т.2. - 1929. - 282,[2] с. : 1 арк. портр
Т.3. - 1930. - 334,[2] с. : 1 арк. Портр
Т.4. - 1930. - 345,[2] с. : 1 арк. Портр
Т.5. - 1931. - 424,[4] с.
Т.6. - 1931. - 399,[2] с.
Т.7. - 1930. - 376,[2] с. : 1 арк. Портр


Вибрані твори [Текст] : драма / Марко Лукич Кропивницький. - К. : Дніпро, 1977. - 301 с.

Вибрані п’єси [Текст] : драма / Марко Кропивницький, Вступна ст. і приміт. П. М. Сіренка, Худ. О. І. Мікловда. - К. : Мистецтво, 1977. - 365,[2] с. : іл. - (Шкільна б-ка)

Вибрані п’єси [Текст] : драма / Марко Кропивницький, Вступна ст. і приміт. П. М. Сіренка, Худ. О. І. Мікловда. - К. : Мистецтво, 1984. - 221 с. : іл, портр. - (Шкільна б-ка)

Драматичні твори [Текст] : драма / Марко Кропивницький, ; Упоряд. і прим. В.М. Івашкова; Вступ. ст. Л.З. Мороз. - К. : Наук. думка, 1990. - 601, [2] с. : порт. - (Б-ка української літератури Дожовтнева українська література)

П'єси [Текст] / Марко Лукич Кропивницький,; Упоряд. та авт. приміт. В.М.Івашків; Вступ. ст. Р.Я.Пилипчука; Іл. К.О.Музики. - К. : Дніпро, 1990. - 445,[2] с. : іл. - (Б-ка української класики "Дніпро").


Література про життя і діяльність

Корифеї українського театру [Текст] : Матеріали про діяльність театру корифеїв / Упоряд., вступна ст., приміт. І.О.Волошина. - К. : Мистецтво, 1982. - 30

Смоленчук Микола Кузьмич Ой літав орел : [Про життєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру М.Л. Кропивницького: Іст. роман] / Микола Смоленчук,. - Одеса : Маяк, 1969. - 28

Куценко Л.В. Сучасники Марка Кропивницького [Текст] : Серед книг / Л. В. Куценко // Народне слово. - 1991. - 29 березня

Куценко Л.В. Історія одного вірша [Текст] : Антологія рідного краю / Л. В. Куценко // Думка. - 1995. - 7 квітня. - С. 8

Ярош В. Як Кропивницький своє дворянство шукав [Текст] / В. Ярош // Степ. - 1996. - №2-3. - С. 29-34

Пилипчук Р. "Нам тут, межи москалями, не геть-то радісно й корисно..." [Текст] : Соломія Крушельницька і Марко Кропивницький / Р. Пилипчук // Літературна Україна. - 1997. - 25 вересня. - С. 7

Батько українського театру 22 травня - 160 років з дня народження М.Л.Кропивницького (1840 - 1910) [Текст] // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2000. - 2 кв. - С. 75-77

Безбородов А. Остання зустріч із земляцтвом [Текст] / А.Безбородов // Честь хлібороба. - 2000. - 19 вересня. - С. 2

З нагоди 160-річчя Марка Кропивницького [Текст] // Народне слово. - 2000. - 25 травня. - С. 1

Вієвський В. Своєрідність жанру водевілю І.П.Котляревського та М.Л.Кропивницького [Текст] / В.Вієвський // Наукові записки.- Випуск ХХУІІ .- Серія Філологічні науки (літературознавство)-. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 2000. - С. 62-68

Самборська І. З плеяди корифеїв [Текст] : До 100-річчя з дня народження Марка Кропивницького / І.Самборська // Честь хлібороба. - 2000. - 23 травня. - С. 2

Шурапов В. ...У реєстрації відмовити [Текст] : До 160-річчя М.Л.Кропивницького / В.Шурапов // Вечірня газета. - 2000. - 2 червня. - С. 7

Новиков А. Тема національного відродження України в духовній спадщині М.Кропивницького [Текст] / А.Новиков // Дивослово. - 2001. - N 2. - С. 17-1

Новиков А. Дитячі п"єси-казки Марка Кропивницького [Текст] / А.Новиков // Початкова школа. - 2001. - № 5 . - С. 54-55

Матівос Ю. "Публіка дуже любила його..." [Текст] : До 120-річчя театру корифеїв / Ю.Матівос // Кіровоградська правда. - 2001. - 31 липня. - С. 3

Чорна Т. Розвиток українського театру, архітектури та живопису у другій половині ХІХ ст. [Текст] / Чорна Т. // Історія України. - 2001. - березень. - С. 10

Новиков А. Звертаючись до духовного батька [Текст] : Шевченківський контекст творчості Марка Кропивницького / А. Новиков // Українська мова і література в школі. - 2002. - № 3. - С. 76-82

Новиков А. Маловідомі сторінки з творчого доробку М.Кропивницького [Текст] / А. Новиков // Дивослово. - 2002. - № 6. - С. 5-7

Відкриття в Кіровограді пам'ятника М.Л.Кропивницькому [Текст] // Кіровоградська правда. - 2003. - 24 травня. - С. 1

Гурина Л. Драматургия памяти / Гурина Л. // Репортер. - 2003. - 26 мая. - С. 4

Куманський Б. Батькові українського театру [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 2003. - 24 травня. - С. 1

Орел С. Марко Лукич знову на своєму подвір"ї [Текст] / С. Орел // Вечірня газета. - 2003. - 23 травня. - С. 2

Мельник Б. За часів репресій було знищено майже весь рід Старицьких [Текст] / Мельник Б. // Сільська школа. - 2003. - 4 листопада. - С. 5

Несен А. Дім Кропивницького [Текст] / Несен А. // Елисаветградские ведомости. - 2004. - 21 мая. - С. 1

Новиков А. Марко Кропивницький і українське театральне мистецтво [Текст] / А. Новиков // Дивослово. - 2004. - №2. - С. 14-17

Черняк Н. Учні Кропивницького [Текст] / Черняк Н. // Елисаветградские ведомости. - 2004. - 6 февраля. - С. 6

Батько українського театру [Текст] // Кіровоградська правда. - 2005. - 4 червня. - С. 4

Грицайова О. Видатному землякові - 165 років [Текст] : Ювілеї / Грицайова О. // Народне слово. - 2005. - 11 червня. - С. 2

Макаров А. Хулиганы обрушили театральный занавес так, что перекладина упала прямо на голову ведущего артиста труппы и ее режиссера - Марка Кропивницкого [Текст] / А. Макаров // Факты. - 2005. - 19 мая. - С. 12

Макогон В. Батькові українського театру [Текст] : До 165-річчя з дня народження М.Л.Кропивницького / В. Макогон // Культура і життя. - 2005. - 18 травня. - С. 4

Нащадки і спадкоємці М.Кропивницького [Текст] // Кіровоградська правда. - 2006. - 27 травня. - С. 4

Полянецька Г. Корифеї української сцени [Текст] / Г. Полянецька // Ятрань. - 2006. - № 6. - С. 145-150

Тобілевич В. На меморіальних дошках зазначено... [Текст] : Театру корифеїв - 125 / Тобілевич В. // Народне слово. - 2006. - 8 червня. - С. 3

Черняк Н. Він написав "Реве та стогне..." [Текст] / Черняк Н. // Молодіжне перехрестя. - 2006 . - 23 листопада. - С. 4

Шурапов В. "Наша сцена вам не до чмиги..." [Текст] : Театру корифеїв - 125 / В. Шурапов // Народне слово. - 2006. - 19 жовтня. - С. 3

Галицький М. До дня народження корифея [Текст] / Галицький М. // Народне слово. - 2007. - 26 травня. - С. 1

Галицький М. Від внука Марка Лукича / М. Галицький // Народне слово. - 2007. - 6 вересня. - С. 3

Голованова В. Митці нашого краю / В. Голованова // Знам'янські вісті. - 2007. - 21 листопада. - С. 4

Зірка першої величини [Текст] : Театру корифеїв - 125 // Народне слово. - 2007. - 17 квітня. - С. 3

Кропивницький І. "Реве та стогне Дніпр широкий" : Першоджерела / І. Кропивницький // Сільські вісті. - 2007. - 7 серпня. - С. 4

Кропивницький І. Так народилася безсмертна пісня / І. Кропивницький // Освіта України. - 2007. - 14 вересня. - С. 8; Народне слово.- 2007- 18 вересня.- С.7

Нікітенко Н. Святе почуття Мадонни / Н. Нікітенко // Культура і життя. - 2007. - 1 серпня. - С. 4

Новиков А. Кропивницький на Харківщині [Текст] : Театру корифеїв - 125 / А. Новиков // Народне слово. - 2007. - 15 лютого. - С. 3

Новиков А.О. Марко Кропивницький: з останньої сторінки життя і творчості / А. О. Новиков // Вивчаємо українську мову і літературу. - 2007. - № 35. - С. 11-

Шевченко С. Бобринецька сторінка майстрів сцени : Театру корифеїв - 125 / С. Шевченко , К. Корж // Народне слово. - 2007. - 18 грудня. - С. 3

Шурапов В. Сторінки старого щоденника : Театру корифеїв - 125 / В. Шурапов // Народне слово. - 2007. - 15 листопада. - С. 3

Шурапов В. Феномен Марка Кропивницького : 125-річчя Театру корифеїв / В. Шурапов // Кіровоградська правда. - 2007. - 9 листопада. - С. 3 ; Кіровоградська правда. - 2007. - 27 листопада. - С. 7 ; Кіровоградська правда. - 2007. - 4 грудня. - С. 6

Матівос Ю. Тіні забутих корифеїв / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2008. - 19 лютого. - С. 5

Новиков А. Вечера на хуторе близ ... печали [Усадьбу отца украинского театра продают с молотка] / А. Новиков // Зеркало недели. - 2008. - 1 ноября. - С. 17

Новиков А. Галерея портретів "нових людей" у драматургії Марка Кропивницького / А. Новиков // Дивослово. - 2008. - № 5. - С. 44-47

Новиков А.О. Образ Марка Кропивницького у художній літературі / А. О. Новиков // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - № 3, січень. - С. 36-37

Шевченко С. Сценічна Катерина: від Балтії до Причорномор’я / С. Шевченко // Народне слово. - 2008. - 8 березня. - С. 2

Концерт серед степу : З Маркових різдвяних оповідок / І. Кропивницький // Народне слово. - 2008. - 5 січня. - С. 2 ; Літературна Україна. - 2009. - 1 січня. - С. 6

Матівос Ю. Небіж Кобзаря у колі корифеїв : До 155-річчя від дня народження Й.В.Шевченка / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2009. - 14 квітня. - С. 7

Галушко О. З днем народження тебе, музею! [Текст] / О. Галушко // Честь хлібороба. - 2009. - 17 листопада. - С. 3

Семененко В. Виставка, зібрана з великою любов`ю / В. Семененко // Зоря. - 2009. - 4 квітня. - С. 7

Галицький М. Геній української сцени [Текст] : До 170-ї річниці народження Марка Кропивницького / М. Галицький // Народне слово. - 2010. - 20 травня. - С. Гіптерс З. Марко Кропивницький і західноукраїнська інтелігенція у справі економічної освіти дітей і дорослих другої половини ХІХ - початку ХХ ст. [Текст] / З. Гіптерс // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 11-16

Голобородько К. Свято науки у Глухівському національному [Текст] / К. Голобородько // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 2-3

Голобородько К. Вивчення творчості М.Кропивницького в університеті [Текст] : Інтерв`ю доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури Сумського державного педагогічного університету ім.А.С.Макаренка Л.М.Горболіс / К. Голобородько // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 29-30

Домчук М. Драматичні аспекти генеалогії Марка Кропивницького в мемуарній спадщині митця [Текст] / М. Домчук // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 8-10

Клочек Г. Про "стратегію і тактику" актуалізації в сучасній українській суспільній свідомості феномену театру корифеїв як важливого націєтворчого чинника [Текст] / Г. Клочек // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 36-38

Ковпік С. Кропивницький як спадкоємець поетики української драматургії першої половини ХІХ століття [Текст] / С. Ковпік // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 17-19

Козлов А. Психопоетика "Автобіографії (за 65 років)" М.Л.Кропивницького [Текст] / А. Козлов // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 20-22

Макарова Т. Чи може злочин стати запорукою добробуту родини? [Текст] : За п`єсою М.Кропивницького "Страчена сила" / Т. Макарова // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 23-25

Новиков А. Марко Кропивницький - фундатор нового українського театру [Текст] / А. Новиков // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 4-7 Пустовіт В. Мемуаристика Марка Кропивницького в колі націєтворчих проблем [Текст] / В. Пустовіт // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 26-28

Романишина Н. Методичний аспект вивчення творчості письменника, відомого одночасно як драматург і прозаїк [Текст] / Н. Романишина // Українська мова і література в школі. - 2010. - № 7. - С. 31-35

Свято науки в останній гетьманській столиці [Текст] // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2010. - № 19-21. - С. 88-93

Шурапов В. Апостол сцени [Текст] : Минуло 170 років від дня народження фундатора українського професійного театру М.Л.Кропивницького / В. Шурапов // Народне слово. - 2010. - 10 червня. - С. 7

Шевченко С. Дитинство Марка Кропивницького [Текст] / С. Шевченко // Народне слово. - 2010. - 7 грудня. - С. 7 Матівос Ю. Витязь слова і духу [Текст] / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2011. - 13 вересня. - С. 5

Черняк Н. Від трупи Кропивницького до звукового кіно [Текст] : До 130-річчя першої української професійної трупи / Н. Черняк // Народне слово. - 2011. - 11 серпня. - С. 9

Черняк Н. Наймолодший з корифеїв [Текст] : До 130-річчя першої української професійної трупи / Н. Черняк // Народне слово. - 2011. - 1 вересня. - С. 9

Матівос Ю. Гучна слава "Назара Стодолі" [Текст] / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. - 2012. - 7 березня. - С. 10

Классова О. Оперета в Єлисаветграді-Кіровограді [Текст] / О. Классова // Народне слово. - 2012. - 8 березня. - С. 9

Черняк Н. Він співав у житті і на сцені [Текст] : Назустріч 130-річчю українського театру / Н. Черняк // Народне слово. - 2012. - 31 травня. - С

Web-ресурси

Єлисаветградський абрис. Персони українського театру. Кропивницький, Марко Лукич http://library.kr.ua/kray/abrys/kropyv/

Читальний зал (повні тексти). Кропивницький, Марко Лукич http://library.kr.ua/elib/kropivnitsky/index.html

Марко Кропивницький у фотографіях http://library.kr.ua/kray/kropivnickiy/kropuphoto/

Твори Марка Кропивницького в електронній бібліотеці "Відкрита книга" https://sites.google.com/site/openbookclassic/ukraienska-literatura/kropivnickij

Твори Кропивницького в бібліотеці «Українського центру» http://www.ukrcenter.com/Література/19399/Марко-Кропивницький

Меморіальний музей М.Л.Кропивницького http://www.regionalmuseum.kr.ua/muz_kr_u.html

Автореферат диссертации ” П'єса М.Л.Кропивницького "Дай серцеві волю, заведе у неволю" http://www.lib.ua-ru.net/inode/5060.html

Меморіальний музей М.Л.Кропивницького http://www.regionalmuseum.kr.ua/muz_kr_u.html

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти