Козаченко Василь Павлович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Василь Павлович Козаченко

народився — 25.03.1913
місце народження — м. Новоархангельськ (Кіровоградська обл., Україна)
дата смерті — 2.03.1995
місце смерті — м. Київ

Василь Павлович Козаченко — (25 березня 1913 р., м. Новоархангельськ (Кіровоградської області) -2 березня 1995 р., м. Київ) - український письменник.


Зміст

Життя і діяльність

Козаченки — сім'я давнього роду. Батько, Павло Матвійович, був грамотною й освіченою людиною, як і його брати Федір та Яків. В період організації колгоспів Павло Матвійович працював першим головою колгоспу. Мати, Наталя Митрофанівна, ніжна й добра, гарно співала, навіть співуче говорила. Вона наділила щедрістю і добротою своїх дітей. Жили Козаченки скромно, зате в щирості й повазі одне до одного. Рано виходили з батьківського дому на свій шлях, яким йшли не блукаючи. Чи то він був широким і рівним, чи вузьким, у вибоїнах.

Коли почалася перша світова війна, батька мобілізували до діючої армії. Ріс Василько уважним і спостережливим, працелюбним. З п’яти років любив поратися на землі. Звичайно, письменниками не народжуються і їх спеціально не дипломують. Та все ж часто в дитинстві проявляються риси притаманні письменникам. Що ж до В.Козаченка, то мати запевняла: «тільки-но навчився писати, як уже й «твори» складав. Його первістки – «Як вишні цвітуть» та «Як дідів тютюн цвіте».

З п’ятого класу йому поталанило: потрапив до вчительки, яка кохалася на рідній та світовій поезії. «Кобзар» кожним рядком за душу брав. А коли, сидячи в сутінках холодної хати, при каганці дочитав «Гайдамаків» - плакав.

Після закінчення сільської семирічки працював у Новоархангельському райкомі ЛКСМУ. Навчався на літературному факультеті Уманського інституту соціального виховання, а згодом закінчив філологічний факультет Київського державного університету (1938). Працював відповідальним секретарем редакції журналу «Радянська література»

Вперше В. Козаченка опублікували в «Літературній газеті» 1938 року. У 1938–1941 вийшли друком його повісті «Пегас», «Данило Скоробогатько», «Перший взвод», збірка оповідань «Золота грамота» (1939). Тематика більшості його творів — війна та революція. Революційно-героїчна романтика прослідковується в його творах: «В лабораторії», «У країні героїв», «Пам'ятник». З перших днів Великої Вітчизняної війни Козаченко перебував у діючій армії: був командиром стрілецького взводу, брав участь в обороні Києва. Потрапивши в оточення, зв’язався з партизанським підпіллям, став одним із найактивніших його учасників. Особистий досвід підпільної роботи та пережите послужило йому матеріалом для повістей «Атестат зрілості», «Серце матері», «Блискавка».

У 1942 році Василь Козаченко написав повість «Ціна життя» про героїчну боротьбу підпільників проти окупантів. Біографічність прослідковується також у збірці «Три літа» (1945). Стиль написання цих оповідань радше публіцистичний, аніж суто художній. Його перу належать такі оповідання як «Особиста справа Килини Улинець», «Нові потоки», нариси «Вісімсот мільйонів», «Нью-Йорк зблизька», повість «Сальвія» та ін.

Ще під час окупації Василь Павлович почав писати повість «Серце матері». Написане запихав у пляшки й закопував у землю. У творах часів війни і повоєнних років — повістях “Ціна життя” (1942), “Атестат зрілості” (1946), “Серце матері” (1947), збірці оповідань “Три літа” — знайшла відображення героїчна боротьба партизан проти фашистських загарбників. Повісті “Листи з патрона” (1967), “Яринка Калиновська” (1969), “Біла пляма” (1970) — пов’язані між собою часом і місцем дії. Ці твори становлять цілісну епічну картину партизанського, підпільного руху в тилу ворога. Тему відбудови українського повоєнного села відтворено у повістях “Нові Потопи” (1948), “Зорі назустріч” (1954). Морально-етичні проблеми порушено в повісті “Сальвія” (1956). Автор збірки оповідань та нарисів “Вісімсот мільйонів”, “Віра”; художньо-публіцистичної книги “Нью-Йорк зблизька”, “Вершники Ченліма” та ін.

Окремі твори В. Козаченка виходили російською, болгарською, вірменською, литовською, німецькою, польською, угорською, французською та іншими мовами.

Навесні 1944 року Василь Козаченко переїхав до Києва. Працював в редакціях республіканських журналів «Вітчизна» і «Дніпро». Вів активну громадську роботу. З 1959 року — відповідальний секретар, заступник голови, 1-й заступник голови правління Спілки письменникі України. З 1964 по 1971 роки – голова Київської Спілки письменників України. З 1971-го – перший заступник голови правління Спілки письменників України, в 1973–1979 роках — 1-й секретар правління Спілки письменників України; секретар правління Спілки письменників СРСР, голова ради Спілки письменників СРСР з пригодницької і науково-фантастичної літератури.

У 1957 році у складі української урядової делегації брав участь у роботі Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. З 1966 року — член ЦК КПУ. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР (9-го скликання) та УРСР (7-8-го скликань).

У вересні 1970 року на Кіровоградщині проходила декада української літератури. До міст і сіл області приїхало декілька бригад письменників та поетів. Саме ту, що відвідала Новоархангельський район очолював Василь Павлович. До групи входили Степан Олійник, Павло Байдебура, Борис Олійник, Богдан Чалий, Микола Сингаївський. Митці побували в колгоспах, тракторних бригадах, краєзнавчих музеях.

1979 року Василь Козаченко вдруге приїхав у Новоархангельськ з групою письменників – учасників Великої Вітчизняної війни, які воювали на території Кіровоградської області. Помер Василь Козаченко 25 березня 1995 року в Києві.


Пам’ять

За участь у Великій Вітчизняній війні Василь Козаченко був нагороджений медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеню. Також він удостоєний двох орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани», медалі ім. О.Фадєєва (1973; (за повісті «Блискавка» і «Біла пляма»).

Лауреат премії ЛКСМУ ім. М.Островського (1963; за повість «Блискавка».

За цикл повістей «Листи з патрона» Василю Козаченко присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Kozachenko2.jpg

9 березня 2013 року у Києві по вулиці Червоноармійській 6, на його честь була встановлена меморіальна дошка.

Бібліографія

Основні видання творів

Твори [Текст] : в 4 т. / Василь Павлович Козаченко; Авт.передм. С. М. Шаховський. - К. : Дніпро, 1979 -

Т. 1 : Листи з патрона ; Цикл повістей про "Блискавку" ; Ціна життя ; Гарячі руки ; Блискавка ; . - 1979. - 535 с. : портр

Т. 2 : Листи з патрона ; Цикл повістей про "Блискавку" ; Біла пляма ; Яринка Калиновська ; . - 1980. - 671 с. : портр

Т. 3 : Атестат зрілості ; Зорі назустріч ; Сальвія : Повісті ; . - 1980. - 576 с. : портр

Т. 4 : Серце матері : Повість; Оповідання; Нариси; Статті. - 1980. - 391 с. : портр

Блискавка [Текст] / Василь Козаченко. Біла пляма : Повісті / Василь Козаченко. - К. : Дніпро, 1984. - 492, [2] с. - (Сер. "Звитяга")

Біла пляма [] : Повість / Василь Козаченко,. - К. : Дніпро, 1970. - 190,[1] с. - (Сер. "Романи й повісті"

День слави : Повість, оповідання спогади / Василь Козаченко; Худ. М. З. Белошицький. - К. : Рад. письменник, 1985. - 318 с. : іл

Коні воронії: (Дума про матір) : Роман / Василь Козаченко. - К. : Рад. письменник, 1989. - 453,[1] с. : іл.

Отчий дом [Текст] : Роман / Василь Павлович Козаченко; Пер. с укр. И. Карабутенко, Худ. В. А. Фатехов. - М. : Сов. писатель, 1984. - 416 с. : ил. -

Сальвія [Текст] : Повість / Василь Козаченко,. - К. : Держлітвидав, 1959. - 230 с.


Про життя і діяльність

Пінчук, Степан Петрович. Василь Козаченко : Літературний портрет / Степан Пінчук,. - К. : Дніпро, 1973. - 103 с.

Світло отчого дому : Статті, етюди, есе про Василя Козаченка / укл. : О. В. Килимник. - К. : Рад. письменник, 1983. - 247 с. : іл.

"Запиши! Не маєш права не записати!" [Текст] / А. Саржевський // Новини Кіровоградщини. - 2013. - 21 березня. - С. 9 : фото

Корінь, А. Літописець народного подвигу / А. Корінь // Народне слово. - 2013. - 28 березня. - С. 10

Олефіренко, І. Роздуми між двома датами [Текст] : 25 березня день народження поета, нашого земляка Василя Павловича Козаченка / І. Олефіренко // Кіровоградська правда. - 2000. - 25 березня. - С. 2

Саржевський, А. "Моїм дорогим читачам - землякам" [Текст] / А. Саржевський // Кіровоградська правда. - 2013. - 2 квітня.- С.7: фото

Яровий, Олександр. Василь Козаченко: тили і коми : До 95-річчя з дня народження письменника / Олександр Яровий // Літературна Україна. - 2008. - 24 квітня. - С. 7-8


Web-ресурси

Козаченко Василь Атестат зрілості [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.ursr.org/charli/books/atestat/html/pages.html

Козаченко Василь Павлович // Матеріали з вікіпедії- - вільної енциклопедії

Козаченко Василь Павлович на сайті Новоархангельської районної бібліотеки https://sites.google.com/site/narcbs/vasil-kozacenko

Фонд письменника В.П.Козаченка у зібранні літературно-меморіального музею І.К.Карпенка-Карого http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kch13-03_u.html

Кіровоградський обласний інформаційний портал http://oblast.kr.ua/catalog/k/712-kozachenko-vasil-pavlovich-25-03-1913-s-novoarxangelsk-2-03-1995.html

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти