Загравенко Анатолій Романович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Анатолій Романович Загравенко

Дата народження — 07.04.1938
Місце народження — с. Новоархангельськ Одеської області (нині селище міського типу в Кіровоградській області)
Дата смерті — 14.11.2018
Місце смерті — м. Знам`янка, Кіровоградська область, Україна
Місце поховання — м. Знам`янка, Кіровоградська область

Анатолій Романович Загравенко (справжнє прізвище Куйбіда) (7 квітня 1938, село Новоархангельськ Одеської області (нині селище міського типу у Кіровоградській області) – 14 листопада 2018, м. Знам`янка, Кіровоградська область) – поет, прозаїк, драматург, журналіст, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України, член обласного літературного об`єднання «Степ», лауреат обласної премії ім. Ю. Яновського та обласної літературної премії ім. Є. Маланюка.

Життя і діяльність

«Не йду – лечу, й не відчуваю втоми,
а зорі мовби спалахи надій.
Цей любий світ від шелесту до грому
відлунням теплим у душі моїй».
А. Загравенко

Загравенко Анатолій Романович народився 7 квітня 1938 року в селищі Новоархангельську на Кіровоградщині. В автобіографії поет згадує: «Народився я (…) в робітничій сім'ї. Глиняна хата моїх батьків містилася біля історичного Чорного шляху. Отож, з вікон батьківської хати досить виразно бачилася мені війна – наступ фашистських завойовників і відступ радянських військ, багатотисячні колони полонених червоноармійців, котрих гнали до Умані, в глинище, а через певний час наступ Радянської Армії і панічна втеча окупантів…». На його долю випало дитинство, сповнене заграв війни і пекучих спогадів.

У 1956 році, закінчивши середню загальноосвітню школу, Анатолій Загравенко вступив до Львівського технічного училища №8, де здобув спеціальність формувальника-ливарника. Вибір професії визначило й те, що вчитися там належало 6 місяців, ще й стипендію платили 360 карбованців на місяць. Батьки не мали змоги допомагати. По закінченні училища за направленням хлопець працював у чавунно-ливарному цеху № 1 Алтайського тракторного заводу, що в місті Рубцовськ Алтайського краю Російської Федерації. Цей завод у роки війни було евакуйовано з України, з міста Харкова в алтайські степи. Там працювало багато українців. Через три роки роботи на заводі Анатолій був призваний до армії. Протягом 1960–1963 років юнак служив у Московському військовому окрузі, в інженерній частині, що базувалася на станції Нахабіно, спочатку рядовим, пізніше – командиром відділення. Незабаром Анатолій Романович був направлений на курси офіцерів запасу. Успішно їх закінчив і демобілізувався у званні молодшого лейтенанта. Певний час Анатолій Загравенко був інструктором зі спорту. Уже в роки незалежності, будучи у відставці, в чині капітана присягнув на вірність незалежній Україні.

Повернувшись після демобілізації в Україну в 1964 році, Анатолій Романович влаштувався в редакцію районної газети «Серп і молот». Так почався його сорокарічний трудовий шлях від кореспондента районної газети до редактора об’єднаної міськрайонної, а з 90-х років – міської газети «Знам’янські вісті». У 1965 році Загравенко вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького (відділення поезії), який закінчив заочно в 1971 році. А з 1973 по 1975 рік Анатолій Загравенко вивчав журналістську науку в Київській вищій партійній школі.

Після закінчення навчання був направлений до м. Знам`янки на посаду редактора міської газети, де працював протягом 28 років. У майже суцільно зрусифікованій залізничній Знам`янці редагував все-таки україномовну газету і на партійно-громадських зібраннях демонстрував живе звучання рідної мови.

У подружньому житті доля звела Анатолія Загравенка з красунею Олександрою Миколаївною Черкасовою, яка, на превеликий жаль, пішла з життя зарано. Але, як мовив Анатолій Романович, «духовно ми навіки разом».

ZahravenkoAR2.jpg
Анатолій Загравенко з дружиною Олександрою Черкасовою

Літературна творчість А. Загравенка почалася рано. У дитинстві, після знайомства з «Кобзарем» Т. Шевченка, Анатолій, як він пізніше стверджував, «ще таємно, але вже писав вірші». Друкуватися почав з вісімнадцяти років. Перший вірш «Любить гуцул очі сині» надрукувала львівська молодіжна газета «Ленінська молодь». А згодом, у 1967 році, вірш «Твої руки» з’явився друком у журналі «Жовтень».

Ліричні твори Анатолія Загравенка публікувались у колективних збірках «Там, де Ятрань…» (Кіровоград), «Кроки» (Дніпропетровськ), «Вітрила» (Київ), у періодичній пресі.

Перша книга «Іскрини дощу» була надрукована дніпропетровським видавництвом «Промінь» у 1990 році. «Тривоги і сумніви поета у першій і в усіх наступних книгах багатооб`ємні: за долю рідної держави, народу, мови, пам`яті», – так резюмувала творчі константи літератора кіровоградська поетеса Антоніна Корінь.

Наступна збірка віршів Анатолія Романовича Загравенка «Спадок» (Центрально-Українське видавництво, м. Кіровоград, 1997) засвідчила самодостатній і цілком сформований авторський стиль. Про це йшлося в атестаціях Валерія Гончаренка, який зауважував: «Немає випадкових творів. Усі вони написані рукою зрілого і вдумливого майстра, який віддзеркалює у красному слові свою чутливу душу, біль за долю України, негаразди сьогодення і зворушливо ліричні етюди та медитації». Такі акценти визначали домінанти творчої енергії А. Загравенка, який зазначив: «Той духовний набуток, котрий я намітив дати рідному народові, я неодмінно дам. Іншої мети у мене немає». Пізніше Анатолій Романович увиразнив свої мистецькі уподобання: «Я люблю літературу класичну. Я не сприймаю штукарську залізобетонщину з претензіями на філософічність, холодну, салонну, не зрозумілу не тільки народові, а то й самому авторові чи його оточенню». І на питання, чи не фальшивить його сурма, дістав чітку відповідь побратима по перу Миколи Сома: «Вірші без фальші. Це поетична школа вічного реалізму». Такі щирі слова підтримки спонукали письменника до подальшої плідної праці.

Наступні книги літератора виходили в світ одна за одною: «Дике поле» (1998), «Меди полинові» (1999), «Доля» (2000), «Сповідь» (2001), «Часослов» (2002), «Щастя» (2003), «Майдан» (2004). Усі зазначені збірки видавались у Знам'янському міському Ресурсному Центрі. У 2004 році Анатолій Романович Загравенко став членом Національної спілки письменників України. Наступна його збірка «Пошук» вийшла в кіровоградському видавництві «Лебедія» в 2006 році. У наступному – з`явилось видання А. Загравенка «Ностальгія». Книга «Поеми» надрукована видавництвом «Степ» у 2010 році. В 2012-му, завдяки Кіровоградському видавництву «Мавік», у читацькому світі оприявлено два фундаментальних томи поезії, драматургії, прози – «Твори в двох томах», за які в 2013 році автор удостоївся обласної літературної премії імені Є. Маланюка. Саме цей рік для шанувальників поезії митця ознаменувався виходом збірки «Вкраїна зачекалася на вас…», що випущена за програмою «Українська книга 2013 року», та поемою «Іванна». Загалом, літературний спадок Анатолія Романовича Загравенка складають 13 поетичних збірників, том повістей і оповідань, дві драматичні поеми, пісні.

Провідними темами творчості літератора, за словами Антоніни Царук, були історія та сьогодення України, утвердження української мови, побудова громадянського суспільства. Поет і його ліричний герой, відзначала вона, – зрослися, як вишневий садок – з Україною, як полин – із степом, як любов – із ненавистю.

За вагомий творчий внесок у літературне мистецтво поет удостоївся високої оцінки культурної спільноти. Анатолій Загравенко став лауреатом літературної премії імені Євгена Маланюка, лауреатом обласної журналістської премії імені Юрія Яновського. Він також переможець Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ – громадянському суспільству», за що був відзначений Грамотою фондів «Євразія» та «Відродження», а також навчальною поїздкою до Канади, де вивчав досвід роботи неприбуткових громадських організацій.

ZahravenkoAR3.jpg

У творчому набутку поета є вже готові до видання роман у рубаях «Відбиток сонця» (понад дві тисячі строф) та сонетарій на 1000 сонетів «Жнива зрілості». Автор ділився задумами нових п`єс і ще одного роману – «Помаранчевий».

Проте, на превеликий жаль, цим творчим планам не судилося здійснитись: 14 листопада 2018 року Анатолій Романович Загравенко відійшов у вічність. Його поховано в м. Знам`янка. До кінця своїх днів він залишався активним творцем і державним будівничим, відданим патріотом своєї Батьківщини.

Бібліографія

Твори поета в книгах

Архангельский Александр. Из Анатолия Загравенко // Архангельский, Александр Дмитриевич. Я отдал дань... : переводы из украинской поэзии / Александр Архангельский. – Кировоград : Издатель Лысенко В. Ф., 2012. – С. 33 – 44

Загравенко Анатолій. Вірші / Анатолій Загравенко // Блакитні вежі : хрестоматія творів письменників Приінгульського краю: у 2 т. / редкол.: Василь Бондар (голова), Т. В. Андрушко, А. М. Корінь [та ін.] ; авт. передм. Л. В. Куценко; укл.: Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік. – 2011. – ISBN 978–966–7718–60–2 Т. 1 : Поезія. – 2011. – С.188 – 197. : портр., іл. – Бібліогр. в кінці розд. – Зміст: Шевченко. – С. 189 – 190; Протест. – С. 190 – 193; Застереження. С. 193 – 194; Одноліткам. С. 194 – 195; Лист з–за кордону. – С. 195 – 196; Напис. С. 196 – 197

Загравенко Анатолій Романович. Вірші / Анатолій Загравенко // Кроки: поезії молодих поетів Дніпропетр., Запоріз., Кіровогр. і Черкас. обл. / Упоряд. В.Ф. Корж. – Дніпропетровськ: Промінь, 1985 – С. 14 – 17: іл. – Зміст: В краю, де стиха шелестять дуби… – С. 14; Озовися, старшина. – С. 14; У сіро–зелених бушлатах. – С. 15; Важка усяка втрата. – С. 16; Липневий день, як вогнище, згаса. – С. 16; Синівська висота. – С. 16 Кроки : Поезії – Дніпропетровськ : Промінь, 1985. – 142,[1] с..

Загравенко Анатолій. Вірші / Анатолій Загравенко // Свого не цурайтесь. Твори українських письменників про рідну мову: Антологія : хрестоматія / Тарас Шевченко [та ін.] ; укл. Володимир Лучук ; передм., ред. Іван Лучук. – Тернопіль : Богдан, 2009. – С. 535 – 537. – (Серія поетичних антологій ДИВООВИД). – Зміст: Українська мелодія. – С. 535; Сум обкраденого. – С. 536; Спадок. – С. 636 – 537

Загравенко Анатолій Романович. Вкраїна зачекалася на вас... : (поезії для дітей та юнацтва) / Анатолій Загравенко. – Кіровоград : Мавік, 2013. – 419 с. : портр.

Загравенко Анатолій Романович. Іскрини дощу : Поезії / Анатолій Романович Загравенко. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990. – 45,[1] с. : 1 л. портр.

Загравенко Анатолій Романович. Дике поле : Поезії / Анатолій Загравенко,. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 1998. – 78 с. : портр., іл.

Загравенко Анатолій Романович. Доля : Поезії / Анатолій Загравенко. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 2000. – 80 с. : портр., іл.

Загравенко, Анатолій Романович. Майдан : (книга нових поезій) / Анатолій Загравенко. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 2004. – 90 с. : портр

Загравенко, Анатолій Романович. Меди полинові : Ліричні поезії про кохання, балади, пісні / Анатолій Загравенко. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 1999. – 77 с. : портр., іл.

Загравенко, Анатолій Романович. Поеми / Анатолій Загравенко. – Кіровоград : Степ, 2010. – 77,[1] с

Загравенко Анатолій Романович. Полювання: вірш / Анатолій Загравенко // Золоте поле : Літературний альманах письменників Приінгулля / Валерій Гончаренко [та ін.]. – Кіровоград : Поліграф-Терція, 2009. – С. 256 – 257 : іл.


Загравенко, Анатолій Романович. Пошук : (Книга з двох збірок поезій – «Кордон» і «Кредо») / Анатолій Загравенко. – Кіровоград : Лебедія, 2006. – 77,[1] с. : портр.

Загравенко, Анатолій Романович. Спадок : Поезії / Анатолій Загравенко,. – Кіровоград : Центрально-Українське вид–во, 1997. – 140,[3] с. : іл.

Загравенко, Анатолій Романович. Сповідь : (Книга із трьох збірок поезій – «Супротив», «Ранок», «Сопілка з бузини») / Анатолій Загравенко; Ред. Людмила Повалій. – Знам'янка: Знам'янський міський Ресурсний Центр, 2001. – 91 с. : портр.

Загравенко, Анатолій Романович. Твори : в 2 т. / Анатолій Романович Загравенко ; Анатолій Загравенко. – Кіровоград : Мавік. – 2012. – ISBN 978–966–7718–70–1 Т. 1 : Драми, поеми, віршовані оповідання, балади, притчі, новели, сонети. – 2012. – 522,[11] с. : портр.

Загравенко, Анатолій Романович. Твори : в 2 т. / Анатолій Романович Загравенко ; Анатолій Загравенко. – Кіровоград : Мавік. – 2012. – ISBN 978–966–7718–70–1 Т. 2 : Проза. – 2012. – 420,[3] с. : портр.

Загравенко, Анатолій Романович. Часослов / Анатолій Загравенко. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 2002. – 85 с. : портр, фото

Загравенко Анатолій. Шевченко / Анатолій Загравенко // Шевченкіана степова : антологія / укл. Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік, 2005. – С. 193 : портр., кол. іл.

Загравенко, Анатолій Романович. Щастя : (Поезії. Тексти пісень) / Анатолій Загравенко ; ред. : Людмила Повалій. – Знам'янка : Знам'янський міський Ресурсний Центр, 2003. – 64,[1] с. : портр.

Про літератора

Бабаєва С. (начальник міського відділу культури і туризму). Літературна Знам’янка / С. Бабаєва // Знам'янські вісті. – 2015. – 10 жовтня. – С. 4 : фото Про зустріч 10-класників Знам’янської ЗШ №4 з поетом А. Загравенком у Знам’янській міській бібліотеці-філії №1.

Бондар Василь. Анатолій Загравенко / Василь Бондар // Блакитні вежі : хрестоматія творів письменників Приінгульського краю: у 2 т. / редкол.: Василь Бондар (голова), Т. В. Андрушко, А. М. Корінь [та ін.] ; авт. передм. Л. В. Куценко; укл.: Василь Бондар. – Кіровоград : Мавік. – 2011. – ISBN 978–966–7718–60–2 Т. 1 : Поезія. – 2011. – С.188 – 197. : портр., іл. – Бібліогр. в кінці розд.

Бондар, Василь. Анатолій Загравенко: «І щастя, і випробувань зазнав доста у житті...» / Василь Бондар // Народне слово. – 2018. – 12 квітня. – С. 8 : фото ; Народне слово. – 2018. – 3 травня. – С. 8 ; Народне слово. – 2018. – 10 травня. – С. 9 Ювілейне, до 80–річчя письменника, інтерв'ю стосується творчості та життєвого шляху А. Загравенка, його переконань та служіння українському слову.

Бондар В. Вічний реалізм Анатолія Загравенка : На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка / В. Бондар // Народне слово. – 2011. – 22 грудня. – С. 12 Рецензія на книгу сучасного поета і прозаїка А. Загравенка «Спадок», яку висунуто на здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка.

Вітання А. Загравенку // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 24 квітня. – С. 2 У літературно-меморіальному музеї Карпенка-Карого пройшов літературний вечір, присвячений ювілею поета та громадського діяча Анатолія Загравенка.

Галкін, Юрій (директор краєзнавчого музею). Поету-земляку Анатолію Загравенку – 80! / Ю. Галкін // Колос. – 2018. – 31 березня. – С. 4 : фото. Стаття-персоналія присвячена життєвому та творчому шляху Анатолія Загравенка з нагоди ювілейної дати.

Галкін, Юрій (директор районного краєзнавчого музею). Прихильники Загравенка / Юрій Галкін // Колос. – 2018. – 14 квітня. – С. 1 На базі краєзнавчого музею було організовано творчу зустріч шанувальників поезії поета-земляка А. Загравенка.

Гончаренко Валерій Друга сходинка до Парнасу : [Про збірку поезій А. Загравенка «Спадок»] / Валерій Гончаренко // Народне слово. – 1999. – 20 березня. – С. 3

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка оголошує список кандидатур-номінантів, яких було допущено до участі в конкурсі на здобуття премії у 2013 році // Народне слово. – 2013. – 14 листопада. – С. 19 Після переліку номінантів на премію та назв творів повідомляється, що ознайомитись з творами можна з 8 листопада ц. р. в ОУНБ ім. Д.І. Чижевського.

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. – 2011. – 10 листопада. – С. 13 Перелік творів, висунутих на обласну премію імені Є. Маланюка, з якими можна ознайомитися в обласній бібліотеці імені Д. Чижевського.

З іскрин – поетичне полум`я : До 70-річчя поета Анатолія Загравенка / А. Корінь // Сільське життя. – 2008. – 7 травня. – С. 2 Нарис творчості Анатолія Загравенка містить також власні враження авторки від зустрічей з митцем.

Загравенко Анатолій Романович : Некролог // Народне слово. – 2018. – 15 листопада. – С. 8 : портр.

Зінов`єва Л. Заповідь мого життя / Зінов`єва Л. // Вперед. – 2004. – 24 листопада. – С. 2 Інтерв`ю з поетом, журналістом, знам`янчанином А. Загравенком.

Корінь А. Повноцінне щастя – в чому? / А. Корінь // Кіровоградська правда. – 2013. – 9 квітня. – С. 5 : фото Інтерв`ю з членом Національної спілки письменників України, автором більше десятка поетичних книг Анатолієм Загравенко.

Корінь А. Цей любий світ від шелесту до грому… / Антоніна Корінь // Степ. – 1993. – Ч. 1

Кримський Анатолій. Своїм шляхом / Анатолій Кримський // Кримський Анатолій. Не всі рани гояться: літературно-художнє видання. – Кіровоград: КОД, 2002. – С. 23 – 25.

Любарський, Роман. Гіркий мед Анатолія Загравенка : рецензія / Роман Любарський // Народне слово. – 2013. – 31 жовтня. – С. 10 Рец. на Загравенко Анатолій. Твори. У 2т. / Анатолій Загравенко Автор рецензії присвячує переважну частину публікації твору А. Загравенка «Карцер» про Василя Стуса.

Марцин М. У серці поета – любов до України / М. Марцин // Сільське життя (Добровеличківський р-н). – 2004. – 8 вересня. – С. 2–3 Про творчість сучасного українського поета А. Загравенка.

Могилюк В. Прадавній Чорний шлях в тяжкому сріблі пилу… / Володимир Могилюк // Вечірня газета. – 2001. – 26 січня.

Нагородили лауреатів премії ім. Є. Маланюка // Новини Кіровоградщини. – 2014. – 13 лютого. – С. 1 Відбулося нагородження лауреатів обласної літературної премії ім. Є. Маланюка за 2013 рік.

Названо претендентів на здобуття обласних премій // Народне слово. – 2012. – 8 листопада. – С. 6

Народовий Л. Дві лінії життя / Леонід Народовий // Кіровоградська правда. – 1991. – 22 травня

Нові члени Національної спілки письменників України // Народне слово. – 2004. – 22 травня. – С. 1

Ноздра Л. Поетичне слово наших земляків / Ноздра Л. // Знам'янські вісті. – Про презентацію збірки А. Загравенка «Поеми» міською бібліотекою №3 спільно з краєзнавчим музеєм.

Ноздра Л. Поетичне слово / Л. Ноздра // Знам'янські вісті. – 2016. – 19 березня. – С. 4 : фото Про зустріч у бібліотеці-філії № 3 з поетом, прозаїком, драматургом, журналістом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом журналістської премії ім. Ю. Яновського, лауреатом обласної премії ім. Є. Маланюка Анатолієм Романовичем Загравенком.

Орел, Світлана. Маланюк – Шевченко ХХ століття? / Світлана Орел // Слово Просвіти. – 2014. – 20–26 лютого: Ч.7. – С. 13 Думка, винесена у заголовок статті, належить цьогорічним лауреатам обласної премії ім. Є. Маланюка, її було озвучено під час виступів нагороджених.

«Під всепланетні хуги та відлиги...» : Штрихи до літературного портрета Анатолія Загравенка // Кіровоградська правда. – 2002. – 9 квітня. – С. 3

Плєшкова О. «Мор» : Собор негаснучої пам`яті / О. Плєшкова // Знам'янські вісті. – 2008. – 1 жовтня. – С. 3 Анатолій Загравенко створив п`єсу (написана білим віршем) на основі біографії родини Яра Славутича. Це друга річ із задуманої ним серії книг про трагедії українського народу. Перша під назвою «Карцер» була присвячена Василеві Стусу. Літературне читання книги «Мор» відбулось у міському Палаці культури.

Плєшкова О. На причасті твоїм, Україно! : 100 видатних знам`янчан / О. Плєшкова // Знам'янські вісті. – 2008. – 9 квітня. – С. 3 Інтерв`ю з Анатолієм Загравенком напередодні ювілею містить відповіді на запитання стосовно творчості та громадянської позиції митця.

Поет відвертого і неспокійного серця / Анна Гончаренко, Микола Марцин // Сільське життя. – 2018. – 14 квітня. – С. 4 : фото. – Зміст: З нагоди ювілею / Анна Гончаренко, Микола Марцин. До 80-ліття А. Р. Загравенка.

Рябошапка, Олександр (краєзнавець, лауреат краєзнавчої премії ім. В. Ястребова). Літературна Знам'янка / Олександр Рябошапка // Знам'янські вісті. – 2017. – 18 жовтня. – С. 3

Січкар У. Маланюковим іменем освячені / У. Січкар // Літературна Україна. – 2014. – 13 лютого. – С. 12 Про відзначення лауреатів премії імені Є. Маланюка в приміщенні ОУНБ ім.Д.І. Чижевського.

Сатир Н. (бібліотекар дитячого відділу міської бібліотеки №1). «Україна читає дітям» : Національний проект / Н. Сатир // Знам'янські вісті. – 2011. – 21 травня. – С. 4 Участь у загальноукраїнському проекті з читання поета-земляка А. Загравенка.

Світлої пам'яті Анатолія Загравенка // Знам'янські вісті. – 2018. – 14 листопада. – С. 1 : фото

Свято поезії : Книги наших земляків // Народне слово. – 2011. – 26 травня. – С. 10 Про відзначення обласного Дня поезії і про нові книги наших земляків.

Сумуємо разом // Сільське життя. – 2018. – 23 листопада. – С. 8

Творчі семінари мистецької майстерності та громадянської активності // Сільське життя. – 2009. – 4 березня. – С. 2 Оголошення, умови участі в програмі «Інтелект майбутньої України» (детально) та реквізити.

У цей день – 7 квітня // Новини Кіровоградщини. – 2013. – 28 березня. – С. 8

Царук А. П. Анатолій Загравенко / Антоніна Царук // Енциклопедія Сучасної України : В 25 т. / НАНУ, Наук. т–во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень; ред. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. – 2001. – ISBN 966–02–2074–X Т. 10 : З – Зор. – 2010. – С. 86 – 87. : іл., портр., фото, кол.іл.

Царук А. Коштовність у спориші / Антоніна Царук // Народне слово. – 2008. – 3 квітня – С. 3

Члени обласного літоб`єднання «Степ» – українські письменники // Кіровоградська правда. – 2004. – 14 грудня. – С. 3 Персоналії письменників-земляків, яких було прийнято до НСПУ протягом 2004 року: С. Барабаш, В. Журби, А. Загравенка, Ю. Обжеляна, А. Черниша.

Web–ресурси

Анатолій Загравенко. (Новоархангельська районна бібліотека)

Анатолій Загравенко. Спадок

Загравенко Анатолій Романович. (Вікіпедія. Вільна енциклопедія)

Загравенко (Куйбіда) Анатолій Романович (Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка)

Загравенко Анатолій Романович (Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка)

Загравенко Анатолій Романович (Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка)

Пішов із життя відомий журналіст та поет Анатолій Загравенко (Інформаційний портал Гречка)

Світлої пам`яті Анатолія Загравенка (Політичний форум міста Знам’янки)

Царук А.П. Загравенко Анатолій Романович (Енциклопедія Сучасної України)

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти