Ельворті Роберт

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Роберт Пірс Ельворті

народився — 28.03.1846
місце народження — графство Сомерсет, Великобританія
дата смерті — 01.04.1925
місце смерті — Мерібор, Словенія
місце поховання — цвинтар церкви Св. Марії Хендон, Великобританія

Роберт Пірс Ельворті (28 березня 1846, графство Сомерсет, Великобританія – 1 квітня 1925, Словенія) — англійський підприємець, один із засновників акціонерного товариства “Ельворті Роберт і Томас”, одного з найбільших у 1908-1917 рр. виробників сільськогосподарської техніки у м. Єлисаветграді (зараз ВАТ “Червона зірка”).


Зміст

Життя і діяльність

Роберт Пірс Ельворті народився 28 березня 1846 року у великій родині дрібного фермера Едварда Ельворті. Роберт був старшим сином. Родина мешкала біля невеликого містечка Вівеліском у графстві Сомерсет. У 1865 році Роберт проходить трирічне навчання у Бостоні (графство Лінкольн) у фірмі «Таксфорда та синів», де отримує інженерну освіту. Після закінчення навчання двадцятирічний Роберт Ельворті вирушив до Північної Америки, де щойно закінчилася громадянська війна. Починався його шлях з Пенсільванії, невеликого містечка Лебанон, потім Вільямспорт, де він виготовляв інструменти для лісозаготівлі. Згодом він переїздить до Шембурга у цьому ж таки штаті. Там Роберт виготовляє інструменти для буріння нафтових свердловин. Потім він змінює напрям своєї трудової діяльності і поринає у сферу промислового будівництва. Роберт став успішним молодим інженером у Балтиморській мостобудівній компанії. Він брав участь у зведенні моста Сент-Чарльз через річку Міссурі біля міста Сент-Луїс. Його було відкрито в 1871 році і це була одна з найбільших подібних споруд того часу в США.

Томас Ельворті у своїх листах до брата писав про великі перспективи розвитку сільськогосподарської галузі в Східній Європі. Він запросив Роберта приєднатися до його бізнесу з продажу сільськогосподарської техніки. Брат прийняв запрошення й невдовзі переїхав до Томаса в Румунію, де вони залишалися не довго. Брати Ельворті подорожували на півдні Росії. Спочатку Чернівці, потім — Харків, нарешті зупинся в Єлисаветграді, який на той час був невеликим повітовим містечком Херсонської губернії. Їхній вибір виявився дуже вдалим для заснування бізнесу.

В 1872 році помер їхній батько, Едвард Ельворті. Брати повернулися на батьківщину, щоб залагодити родинні справи. А вже в 1874 році Роберт і Томас Ельворті заснували в Єлисаветграді своє підприємство під назвою “Р. і Т. Ельворті, виробники та імпортери сільськогосподарських машин”, яким володіли в рівних частках. Роберт був конструктором фірми, Томас — менеджером. Підприємство стало досить успішне, продукція користувалася величезним попитом не тільки в Росії, а і в інших країнах, зростало виробництво, відкрся нові філії. Фірма мала свої представництва у 52-х містах Російської імперії, контори були в Лондоні та Нью-Йорку. Про якість продукції свідчать призи та медалі різних міжнародних виставок. В 1907 році фірма трансформується в акціонерне товариство.

В 1887 році Роберт Ельворті тимчасово виїздить до Англії, де одружується зі своєю кузиною Мері Пірс. Подружжя повертається до Єлисаветграда, де вже почалося будівництво сімейного особняка. Перша дитина у них народилася в Єлисаветграді в 1888 році. Дівчинку назвали Люба (в англ. варіанті — Емі Мері). Та через рік вона померла від дифтерії. Любу поховали в міській церкві, яка згодом була зруйнована. Потім у них народся Едвард Пірс (1890-1915), Томас (1892-1917), Хелен Мері (1894-1976), Вільям Ральф (1896-1989) і Хільда Маргарет (1898-1984).

В 1891 році помер брат Томас. Він не мав нащадків, був не одружений, тому частина його бізнесу була поділена серед кузенів, що ж в Англії. Таким було рішення Роберта. Деякі з них приїжджали в Єлисаветград і працювали на заводі.

Роберт Ельворті був щедрим меценатом і багато коштів виділяв для розвитку Єлисаветграда. За його гроші будувалася школа (зараз ЗОШ № 3), він допомагав прокладати трамвайну гілку, фінансував театр, лікарні, будував житло для своїх робітників (район Новомиколаївки). На заводі була створена лікарняна каса, споживча каса, пенсійний фонд і футбольний клуб. В Англії в окрузі Еймос Роберт Ельворті побудував житло для літнього відпочинку сім’ї, яке назвав “Массандра” на честь кримського палацу. Потім цей будинок Ельворті продав за умови, що там буде будинок для людей похилого віку. Там і досі знаходиться будинок для престарілих. У 1904 році Роберт придбав будинок у Хендоні, північний Лондон, де і була резиденція сім’ї Ельворті.

Востаннє Роберт Ельворті приїздив до Єлисаветграда в 1913 році, на півроку, після цього остаточно повернувся до Англії. Керували підприємством в Єлисаветграді його довірені особи. Під час першої світової війни загинули двоє старших синів. Після цих трагічних подій за проханням батька його сина, Вільяма Ральфа, було демобілізовано. Він мав повернутися в Росію і очолити сімейний бізнес. Але цього не сталося через громадянську війну. Після війни він керував Лондонським відділенням фірми.

Більшовицький уряд націоналізував фірми Ельворті, припинив виробництво. Роберт Ельворті висунув майнові претензії до радянського уряду через британське Міністерство іноземних справ, проте вони не були задоволені. Навіть після націоналізації без будь-якої компенсації Роберт Ельворті продовжував дбати про працівників заводу. Він звертався до уряду щодо пенсійних виплат робітникам.

Після війни Роберт Ельворті не займався бізнесом до 1925 року, коли на запрошення Ф.Майша, інженера й колишнього керівника акціонерного товариства виїхав до Словенії в містечко Мерібор як консультант. Там він захворів на інфлюенцу, що ускладнилася запаленням легенів, і помер 1 квітня 1925 року. Його тіло перевезли до Лондона й 15 квітня поховали на цвинтарі церкви св. Марії в Хендоні. Там же в 1948 році була похована його дружина Мері Ельворті, їм встановлено спільний надгробок.


Пам’ять

До 1992 року нащадки Ельворті не мали змоги відвідати Кіровоград (Єлисаветград), насамперед завод “Червону зірку” (АТ братів Ельворті). У серпні 1992 року онук Роберта Ельворті, син Хільди Маргарет Кларксон Вебб — Майкл Кларксон Вебб з сім’єю вперше приїхав до Кіровограда. Відтоді вони підтримують тісні зв’язки з громадськістю міста. Нащадки Роберта Ельворті ведуть благодійницьку діяльність, вони заснували стипендію на навчання кіровоградських школярів у Британії.


Фото Ельворті

Elvovthy monument.jpg

Сьогодні ВАТ “Червона зірка” - провідне підприємство в галузі сільськогосподарського машинобудування. Посівна техніка підприємства експортується в зарубіжні країни.


До 250-річчя заснування міста Єлисаветграда - Кіровограда та 130-річчя від дня заснування підприємства на території заводу відкрито пам’ятник братам Ельворті. Автори — скульптор М.О.Олійник, архітектор В.Є.Кривенко. Пам’ятник було урочисто відкрито у липні 2004 року. Старший онук родини Ельворті — Майкл Кларксон Вебб був присутнім на урочистостях.


У жовтні 1998 року було офіційно відкрито музей заводу “Червона зірка”, тепер це і музей Ельворті. На фасаді музею встановлено меморіальну дошку братам Ельворті. Родичі братів Ельворті матеріально підтримують музей.


Починаючи з 1997 року, на базі соціально-педагогічного інституту “Педагогічна академія” для старшокласників міста і області проводиться конкурс на отримання стипендії, яку заснував Майкл К. Вебб. Ця стипендія дає право на річне навчання у престижній англійській приватній школі.


Бібліографія

Книги: История завода "Красная звезда" [Текст] / Кировоградский институт развития человека "Украина", Высшая народная школа, 2011. - 33,[1] с.

Кировоградский ордена Октябрьской революции и ордена Трудового Красного Знамени завод сельскохозяйственных машин "Красная звезда" [Текст] / Сост. А.Ф.Семов, 1986. - 12 с.

Машкін О.М. Ельворті Роберт і Томас // Енциклопедія історії України. — Т. 3. — К.: Наукова думка, 2005, стор. 29—30

Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія, Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2004, 303 стор.

Статті:

Акопян К. Останні з Ельворті [Текст] / К. Акопян // Молодіжне перехрестя. - 2006. - 1 червня. - С. 1

Алєксєєнко О. Екскурсія до музею / О. Алєксєєнко // Молодіжне перехрестя. - 2007. - 2 серпня. - С. 11

Артем’єв В. "Червона зірка" - сторінка історії машинобудування України [Текст] / В. Артем’єв // Пенсійний кур’єр. - 2005. - 4 лютого. - С. 11

Безтака П. Назустріч зорі (Революційні події на заводі “Червона зірка” (Ельворті) в 1917-1918 роках) // правда. -1965. - 9 жовтня

Босий П. Роберта Ельворті згадаймо добрим словом //Народне слово. - 1996. - С. 4

Верескунова Т. На спомин про Ельворті [Текст] / Верескунова Т. // Народне слово. - 1997. - 13 грудня. - С. 3

Виноградов А. Сага об Эльворти / А. Виноградов // Украина-Центр. - 2008. - 22 августа. - С. 1,8

Демчук Л., Решетников В. Дід Ельворті був би радий// Свобода. - 1994. - 25 лютого. - с.1

Ельворті повертаються в бронзі // Нова газета. - 2004. - 16 липня. - С. 1

Ельворті - “Червона зірка”, революційні традиції// правда. - 1957. - 27 березня

Завод акціонерного товариства “Р.Т.Ельворті”. Друкуємо за книгою “Ежегодник “Голос Юга” за 1913 г.” // Єлисавет. - 1992. - 5 серпня.

Здір Л. Є конверти із зображеннями Якова Паученка та Роберта Ельворті [Текст] / Л. Здір // Народне слово. - 2006. - 30 березня. - С. 2

Иванов А. Мэр наградил внука Эльворти / А. Иванов // 100-й округ. - 2008. - 21 августа. - С. 4

Куманський Б. Свято на червонозорівській вулиці / Б. Куманський // Народне слово. - 2004. - 10 липня. - С. 1

Куманський Б. Свято на заводській вулиці [Текст] / Б. Куманський // Народне слово. - 2004. - 18 вересня. - С. 3

Макей Л. З Англії повернулися патріотами своєї країни / Л. Макей // Народне слово. - 2008. - 30 серпня. - С. 2

Макей Л. Нащадки Ельворті задоволені співпрацею / Л. Макей // Народне слово. - 2008. - 19 серпня. - С. 1, 2

Малик А. Ельворті повернулися до Кіровограда / А. Малик // правда. - 2004. - 13 липня. - С. 1

Мороко Е. Хранитель заводської історії / Е. Мороко // Народне слово. - 2007. - 18 жовтня. - С. 4

Ножнов М. Сівалки Ельворті [Текст] / М.Ножнов // Честь хлібороба. - 1999. - 20 липня. - С. 3

Підлуський І. За ніби тихою прохідною [Текст]: До 125-річчя з дня заснування "Червоної зірки" / І.Підлуський // правда. - 1999. - 11 березня. - С. 2

Плакат-календарь завода земледельческих машин акционерного общества Р. и Т. Эльворти 1914 г. [Текст] // Человек. - 1997. - №3

Попович Л. Нащадки Ельворті - на історичній батьківщині [Текст] / Попович Л. // правда. - 2002. - 14 вересня. - С. 1

Роберт і Томас Ельворті знову на своєму заводі // правда. - 2004. - 8 липня. - С. 1

Романенко Н. Брати Ельворті: свої в далекій стороні [Текст] / Романенко Н. // Поштовий вісник. - 2006. - № 4. - С. 5

Савранова Е. Через годы, через расстояния... / Савранова Е. // Ведомости. - 2004. - 16 июля. - С. 3

Сергієнко І. На розі Кавалерійської і Чигиринської: З історії заводу “Р. і Т. Ельворті” // Свобода. 1993. - 11 червня

Смотренко В. Англійський архів Ельворті // Народне слово. - 1995. - 15 червня

Смолєва Л. У Європу по науку ... [Текст]: Створено фонд імені Ельворті / Л. Смолєва // Вечірня газета. - 1997. - 10 липня

Стосунки без крапки у кінці // правда. - 2008. - 19 серпня. - С. 1

Так это начиналось... Истоки и события ранних лет. Составлено и написано К.М. Кларксон-Вебб. Перевод с английского Т.Верескуновой// Вечірня газета. - 1994. - 22 липня. - С. 3

Трішина Н. 135-ліття на "Червоній зірці" [Текст] / Н. Трішина // 21-й канал. - 2009. - 16 липня. - С. 2

Френчко Л. Родина Ельворті та їх справа [Текст] / Френчко Л. // Фаворит. - 2002. - 21 листопада. - С. 2

"Червоній зірці" - 130 років [Текст] // правда. - 2004. - 10 липня. - С. 1

Шкабой В. Эльворти сегодня / В. Шкабой // Молодіжне перехрестя. - 2008. - 21 серпня. - С. 2

Это начиналось так / К 120-летию завода «Красная звезда». Письмо Томаса Эльворти своей сестре Эмили о намерении построить завод// Вечірня газета. -1994. - 15 липня. - С. 7

Юрченко О. Завод Ельворті в роки громадянської війни [Текст] / О. Юрченко // Народне слово. - 2006. - 6 квітня. - С. 4

Юрченко О. Р. Ельворті навчив би сьогодні багатьох бізнесменів [Текст] / О. Юрченко // правда. - 2004. - 15 червня. - С. 2


Web-ресурси

Англійські традиції від Єлисаветграда до Роберта Ельворті та Павла Босого

В Кировоград приехали 19 наследников братьев Эльворти

Ельворті Роберт і Томас /Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Життєпис Роберта Ельворті. Додано відео - Весь Кіровоград.

Зображення по запиту Роберт Ельворті

История успеха "Красной звезды"/ Кировоград – ГородОК

Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004

Музей завода «Красная звезда». Музей Эльворти.

Музей Ельворті - часточка ХІХ століття в Кіровограді.

Павло Босий. Роберт Ельворті. Спроба біографії.

Сага об Эльворти

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти