Дигало Валентина Максимівна

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Валентина Максимівна Дигало

народилася — 29.06.1939
місце народження — селище Дергачі Харківської області
дата смерті — 07. 07. 2007
місце поховання — м. Кропивницький,
Далеко-Східний цвинтар

Валентина Максимівна Дигало ( 29 червня 1939, селище Дергачі Харківської області – 7 липня 2007, м. Кіровоград) – перший директор Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка (1978 - 2002 рр.), заслужений працівник культури України.

Життя і діяльність

Народилася 29 червня 1939 року в селищі Дергачі Харківської області в сім’ї робітника. У 1958 році вступила до Харківського державного бібліотечного інституту, який закінчила в 1962 році.

Після направлення чоловіка на роботу в Компаніївський район Кіровоградської області, Валентина Максимівна працювала бібліотекарем в Компаніївській дитячій бібліотеці. Далі - завідуючем Кіровоградської районної бібліотеки для дітей, завідуючем відділу обслуговування старших класів обласної бібліотеки для дітей ім. А. П. Гайдара, завідуючем Кіровоградської міської бібліотеки для юнацтва ім. Т. Г. Шевченка. З 1978 по 2002 рік - директор обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. М. Бойченка.

Відданість своїй справі, наполегливість, завзятість, талант організатора – ось основні риси характеру Валентини Максимівни. Свої знання та сили постійно віддавала формуванню кадрового потенціалу бібліотеки.

Значну увагу приділяла укріпленню матеріальної бази бібліотеки. У 1996 році домоглася від влади виділення бібліотеці додаткових 300 кв. м, які займав овочевий магазин, для відділу абонементу, що дало змогу розширити площі обслуговування користувачів та поліпшити умови праці бібліотекарів.

За ініціативи Валентини Максимівни спільно з Кіровоградською державною телерадіомовною компанією у 1996 році було створено єдиний в Україні телевізійний молодіжний клуб „ Відкриті двері”.

Валентина Максимівна сприяла виданню двох колективних збірок поезій переможців обласних конкурсів юних талантів „О, мово моя, душа голосна України”: „ Брунька розкрилась учора” (1996 р.) та „ Білі крила” (2001 р.).

Приділяла велику увагу підвищенню авторитету бібліотеки серед юнацьких бібліотек України. Неодноразово на базі бібліотеки проводились Всеукраїнські семінари, стажування директорів бібліотек України для юнацтва. Спрямовувала свої зусилля на розвиток юнацьких структурних підрозділів області, мала великий авторитет серед бібліотечних працівників.

Однією з перших, серед директорів бібліотек України для юнацтва, розпочала роботу над автоматизацією та комп’ютеризацією бібліотечних процесів.

За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток бібліотечної справи області, вагомий вклад у популяризацію та розвиток української національної культури, у справу виховання молоді Валентина Максимівна відзначалася багатьма нагородами управління культури Кіровоградської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України.

У 1993 році удостоєна почесного звання Заслужений працівник культури України.

Померла на 68 році життя 7 липня 2007 року. Похована у Кропивницькому.

Бібліографія:

Дигало, В. Бібліотека для юнацтва: від традицій до новацій [Текст] / В.Дигало // Бібліотечна планета. - 1999. - № 2. - С. 41,42

Дигало Валентина Максимівна : Некролог // Народне слово. - 2007. - 12 липня. - С. 4

Пам`ятаємо [Валентина Максимівна Дигало] // Бібліотечна планета. - 2007. - № 3. - С. 38

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти