Григорук Євген Максимович
Євген Максимович Григорук (25 грудня 1898 (6 січня 1899), с. Троянка Балтського повіту Подільської губернії – 24 жовтня 1922, м. Ялта) – український поет, журналіст, один з організаторів видавничої справи в Радянській Україні та в РРФСР.
Життя і діяльність
Григорук Євген Максимович народився 25 грудня 1898 року (6 січня 1899 року за новим стилем) в селі Троянка Балтського повіту Подільської губернії (тепер Голованівський район Кіровоградської області) в родині сільського писаря. Початкову освіту отримав вдома. Продовжив навчання в Полянецькому народному училищі.
Залишившись сиротою (у 1905 році помирає батько поета, через два роки – мати), пішов наймитувати.
Потім навчався у Балтській вищій початковій школі, яку закінчив у 1916 році. Після її закінчення відразу вступив до Феодосійського учительського інституту. Однак революційні події примусили Є. Григорука залишити навчання і повернутися в Балту, потім переїхати в Умань.
Євген Максимович брав активну участь у військових діях 1918–1920 рр. Спочатку воював на боці лівих есерів, згодом – більшовиків. Друкуватися почав у 1919 році в Умані, коли працював завідувачем відділу друку комітету комуністичної партії.
Літературна спадщина поета складається з понад двох десятків українських поезій і півтора десятка творів російською мовою. Перша книга віршів «Звідкіль пішли бандити» вийшла у 1921 році.
Є. Григорук є автором одного з варіантів перекладу «Інтернаціоналу» українською мовою.
У 1920 році журналіст переведений на посаду начальника редакційного відділу Київського губернського відділу народної освіти. Під час окупації Києва поляками в 1919 році працював у більшовицькому підпіллі, видавав нелегальну газету «Червона правда» (попередниця «Київської правди»). Після звільнення Києва перебував на посаді секретаря Київського губернського комітету комуністичної партії. Заснував та був керівником Київської філії Державного видавництва України (1920–1921 рр.)
Організував вихід серії «Універсальна бібліотека», в якій друкувались твори української літератури та переклади українською творів світової літератури: Лесі Українки, М. Коцюбинського, І. Франка, В. Винниченка, збірки поезій Т. Шевченка; «Війна світів» Г. Уеллса, «Жан Кристоф» Р. Роллана та ін.
У 1920 році Євген Григорук започаткував серію «Історично-революційна бібліотека», до якої увійшли книги: «Павло Іванович Пестель» М. Павлова-Сільванського, «Джузеппе Ґарібальді» С. Степняка-Кравчинського, «Революційні відозви до українського народу» В. Маяковського, «Туди й назад» Л. Троцького. Григорук переклав окремі праці М. Покровського, працював над перекладом поем «Уот Тайлер» А. Глоби та «Балада Редінґської тюрми» О. Вайльда.
У травні 1921 року Є Григорук був переведений до Харкова на посаду члена колегії Всеукрвидаву. У 1921–1922 роках був на керівній видавничій роботі в Москві, працював у Державному видавництві РРФСР на посаді завідувача техніко-видавничим відділом.
До Москви Євген Максимович переїхав вже тяжко хворим туберкульозом легень. Стан його здоров’я в Москві різко погіршився, декілька місяців він перебував у лікарнях. Для подальшого лікування переїхав до Криму, де 21 жовтня 1922 року помер.
На надгробному камені поета, організатора друкарської справи в Україні, вибиті слова "Євген Максимович Григорук. Помер 21 жовтня 1922 р. 24 роки. Другу книги. Державне видавництво".
Похований в м. Ялта на Полікурівському меморіалі.
Бібліографія
Антологія української поезії : в 4 т. / Упоряд. М. Рильського, М. Нагнибіди. – Вид. 2–е. – К. : Держлітвидав УРСР, 1957 – Т. 3 : Українська радянська поезія / Павло Тичина [та ін.] ; авт. передм. Леонід Новиченко. – 1958. – 442,[1] с.
Оріон золотий : Любовна лірика українських радянських поетів / Упоряд., вступ. та приміт. В. Лучука. – К. : Молодь, 1986. – 429,[1] с. : іл.
Першовірш : вірші, спогади, есе / П. Тичина [та ін.] ; упор. В. Я. Бурбан ; наук. ред. М. Ф. Слабошпицький ; худ. Р. З. Масаутов. – К. : Молодь, 1984. – 167 с. : іл.
У маминому саду : літетатура рідного краю: твори письменників Голованівщини / Ольга Асауленко [та ін.] ; авт. ідеї і укл.: Сергій Піддубний. – Харків : Федорко, 2011. – 239 с. : портр.
У цей день – 24 грудня [Текст] // Новини Кіровоградщини. – 2013. – 19 грудня. – С. 5
Усарова, Ніна. Літературна карта Голованівщини [Текст] / Н. Усарова // Вісник Голованівщини. – 2010. – 18 грудня. – С. 6
Чари ночі: українська любовна лірика / худ.–оформлювач Л. Д. Киркач–Осипова. – Харків : Фоліо, 2008. – 253,[1] с. : іл.
Web-ресурси
Григорук Євген Максимович (Енциклопедія сучасної України)
Григорук Евгений Максимович (1899-1922) Поликуровский холм (Крымский виртуальный некрополь)