Гессен Борис Михайлович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Гессен Борис Михайлович

народився — 28.08.1893
місце народження — Єлисаветград, (тепер Кіровоград)
дата смерті — 20.12.1936
місце смерті — Москва (внутрішня тюрма НКВС)


Гессен Борис Михайлович — (16 (28) серпня 1893, Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Кіровоград, Україна — 20 грудня 1936, Москва, внутрішня тюрма НКВС — радянський фізик, філософ та історик науки, член ВКП(б) від 1919 року, член-кореспондент АН СРСР (1933).


Зміст

Життя і діяльність

Борис Михайлович Гессен народився в родині керуючого банком у Єлисаветграді. Після закінчення Єлисаветградської гімназії він разом з І.Таммом протягом року навчався на фізико-математичному факультеті Единбургського університету. Напередодні першої світової війни він повернувся в Росію і навчався паралельно на фізико-математичному факультеті Петроградського університету та на економічному відділенні Політехнічного інституту. Закінчивши у 1928 році інститут червоної професури, він пропрацював у ньому ще два роки аж до моменту призначення директором науково-дослідницького інституту фізики Московського державного університету. Борис Гессен став першим деканом фізичного факультету МДУ. Залишив цю посаду в грудні 1934 року.

Б.М.Гессена обрали членом-кореспондентом АН СРСР у 1933 році. Він займався науковою та адміністративною роботою, дослідженнями у сфері історії та філософії фізики. Великий розголос на Заході отримала його доповідь „Соціально-економічне коріння механіки Ньютона”, яку він зробив на Конгресі з історії науки в Лондоні (1913 р.). Борис Гессен активно займався соціал-демократичною діяльністю, був членом ВКП(б) від 1919 року, працював у політуправлінні Реввійськради (1919-1921 роки) і в Комуністичному університеті ім. Свердлова (1921-1924 роки).

Згодом був призначений заступником директора з наукової роботи Фізичного інституту АН СРСР (суміщаючи цю роботу з директорством у КДШФ Московського державного університету). В соціально напруженій обстановці, яка панувала у московському державному університеті, Б.Гессену вдалося створити сприятливі умови для роботи справжніх учених, зокрема для невеликої, але сильної групи фізиків, сконцентрованих навколо Л.І. Мандельштама.

Борис Гессен був членом редколегії „Успехов физических наук”, працював у редакції Великої Радянської енциклопедії.

21 серпня 1936 року Б. Гессена заарештували, звинувативши в тому, що “він до останнього часу підтримував особистий зв`язок із заарештованим у справі троцькістсько-зінов`євського терористичного центру Карєвим і Лур`є і вів контрреволюційну троцькістську роботу”. Єдиним приводом до арешту було свідчення Зарєва від 5 червня 1935 року: „В центр зінов`євської організації на цей час входили, крім І.П.Бакаєва і Г.Є.Євдокимова, С.С.Каменєв, Г.Є.Зінов`єв і Б.М.Гессен…” За тією ж карною справою було засуджено й розстріляно арештоваого на два місяця раніше за Гессена шкільного вчителя А. О. Апірина.

В архіві КДБ збереглась слідча справа на Гессена № П-29017, до якої входять 15 протоколів допитів і два протоколи очних ставок. 20 грудня 1936 року відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду під головуванням В.Ульріха. В рішенні суду сказано: Б.М. Гессен і А.О.Апірин – ні. Посмертно його було виключено з АН Загальними зборами від 29 квітня 1938 року, й відновлено Загальними зборами 5 березня 1957 року.

Пам’ять

Визначенням Військової колегії Верховного суду СРСР (органу, що засуджував до страти) від 21 квітня 1956 року Гессена та Апірина реабілітовано.


Бібліографія

Гессен Б. М. Основные идеи теории относительности. М.-Л. 1928. - 176 с.

Гессен Б. М. К вопросу о проблеме причинности в квантовой механике. // Гааз А. Волны материи и квантовая механика.- М.-Л. 1930,.-С. V–XXXII.

Гессен Б. М. Социально-экономические корни механики Ньютона.- М.-Л., 1933. - 77 с.

Єлисаветградська гімназія [Текст] / Відп. ред., авт. передм., комент., хронології, програми та прим. В. Громовий. - Кіровоград : Українська гімназія, 1997. - Кн.1 / автори: С. Литвин та ін.; пер. та ред. текстів Г. Ткаченко, І. Кривогуб. - 1997. - 189,[1] с. : іл.

Опубліковані. фрагменти спогадів Р. Винниченка, Н. Ширмана, О. Пашутіна, Я. Івашкевича, А. Шполянського (Дона-Амінадо), Ф. Нікітіна, Г. Поляновського, О. Семененка, М. Плахотні, Дж. Байлара, А. Палія

Бузько, Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини : посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько ; ред. С. П. Величко. - Кіровоград : ФО-П Александрова М. В., 2010. - 115 с.

Бондаренко, З. Фізику "пришили" контрреволюційну роботу [Текст] / З. Бондаренко // Освітянське слово. - 2005. - Лютий. - С. 5

Web-ресурси

Грэхэм Л. Социально-политический контекст доклада Б. М. Гессена о Ньютоне.// Вопросы истории естествознания и техники.- 1993.- No 2.-. C. 20-31

Горелик Г. Е. Москва, физика, 1937 год // Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР. М.: Наука, 1995. C. 54-75

Б. М. Гессен. Біографічна довідка на сайті проекту Репресії вчених. Біографічні матеріали

Гессен, Борис Михайлович. Материал из Википедии

Из "книги Творцы атомного века. И.Н. Головин" ( Головин: О наставнике... ). Гессен Борис Михайлович (1893-1936)

Летопись Московского университета. Гессен Борис Михайлович

Три марксизма в советской физике 30-х годов

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти