Вінаров Ісидор Володимирович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Ісидор Володимирович Вінаров

народився — 01.11.1911
місце народження — м. Єлисаветград, Херсонська губернія
дата смерті — 09.02.2000
місце смерті — м. Одеса

Ісидор Володимирович Вінаров (1 листопада 1911р., м. Єлисаветград, Херсонської губернії- 9 лютого 2000р., м. Одеса) − вчений-технолог. Спеціаліст в області хімії та хімічних технологій. Доктор технічних наук. Народився в м. Єлисаветграді.

Зміст

Життя і діяльність

Ісидор Володимирович Вінаров народився 1 листопада 1911 року в м. Єлисаветграді, Херсонської губернії. У 1939 році після закінчення Одеського індустріального інституту (нині – Одеський політехнічний університет) був направлений працювати на Солікамський магнієвий комбінат. В березні 1943 року начальник зміни І. В. Вінаров, маючи бронь від призову в армію як працівник важливого оборонного заводу, в складі Уральського добровольчого танкового корпусу пішов на фронт. Під час Другої Світової війни був розвідником, радистом, перекладачем. Воював на Курській дузі, брав участь у Проскурово-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській, Висло-Одерській, Берлінській та Пражській операціях, був двічі поранений. Після демобілізації в 1946 році І. Вінаров повертається до Одеси, де у 1949 році в Одеському політехнічному інституті після успішного закінчення аспірантури захищає кандидатську дисертацію на тему: «Попереднє вилужнювання ферриту натрія в виробництві каустичної соди ферритним способом» (керівник − професор Е. С. Лопатто).

З 1949 по 1984 працював в Українському державному інституті рідкісних металів в Одесі (з 1957 − Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Багатського НАН України) старшим науковим працівником, начальником фізико-хімічної лабораторії, завідувачем відділу технологій рідкісних металів. У 1984 році Ісидор Володимирович захистив докторську дисертацію в Московському інституті тонкої хімічної технології ім. М. В. Ломоносова. І. В. Вінаров є автором близько 150 наукових праць, 26 винаходів. Під його керівництвом вперше в СРСР налагоджено виробництво чистих хлоридів, фторидів, карбонатів; розроблені технології виділення германія і створена промисловість напівпровідникового германія. Ісидор Вінаров займався також проблемою атомних матеріалів – цирконієм і гафнієм, необхідних для виробництва ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів) для ядерних реакторів.

Талановитий і енциклопедично освічений хімік І. Вінаров вільно володів німецькою, французькою та англійською мовами, які опанував самостійно. Читав на професійному рівні лекції з філателії, класичної музики, живопису, якими захоплювався. Цитував напам’ять сторінки творів своїх улюблених письменників. У 1984 році І. Вінаров вийшов на пенсію, але продовжував багато і плідно працювати вдома і в наукових бібліотеках. Працював над науковими статтями до останніх днів життя.

Помер Ісидор Володимирович Вінаров 9 лютого 2000 року в Одесі, у віці 88-ми років.

Пам'ять

До 100-річчя вченого у Фізико-хімічному інституті ім. О.В.Багатського НАН України було влаштовано виставку його наукових праць.

Нагороди

Ісидор Володимирович нагороджений бойовими орденами та медалями. І.В. Вінаров лауреат І премії АН СРСР − за праці в області хімічної технології і аналізу цирконія та гафнія.

Бібліографія

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти : довідник / Володимир Босько ; Департамент освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адміністрації, КЗ "КОІППО ім. Василя Сухомлинського". - Історико-краєзнавче вид. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2016. - 259,[1] с. : фото.

Web-ресурси

http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1449249 - Винаров Исидор Владимирович

http://www.findpatent.ru/byauthors/958798/ - Патенты автора ВИНАРОВ ИСИДОР ВЛАДИМИРОВИЧ

http://www.achem.univ.kiev.ua/history/pdf/antonovich.pdf - Сборник статтей – Кафедра аналітичної хімії

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти