Волкотруб Віталій Юрійович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Віталій Юрійович Волкотруб

народився — 05.06.1986
місце народження — м. Бобринець, Кіровоградська область
дата смерті — 29.08.2014
місце смерті — с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область
місце поховання — м. Бобринець, Кіровоградська область, Ковалівське кладовище

Віталій Юрійович Волкотруб (05.06.1986, м. Бобринець Кіровоградської області - 29.08.2014, с. Червоносільське, Амвросіївського району Донецької області) − військовослужбовець, герой АТО. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Зміст

Життя і діяльність

Віталій Юрійович Волкотруб народився 5 червня 1986 року в м. Бобринець, у сім’ї державних службовців. Навчався у Бобринецькій гімназії №1 до 9-го класу, продовжив навчання в 10-11 класах в Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа мистецтв). По закінченню, в 2003 році, вступив до Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка на мистецький факультет на спеціальність «Хореографія». З ІІ курсу перевівся до Кіровоградської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» – на факультет журналістики, видавничої справи та редагування, де вчився заочно.

Навчаючись, працював у ВАТ «Бобринецька сільгосптехніка» та в газеті «Честь хлібороба» Бобринецького РВО «Новий день». 1 жовтня 2007 року був призваний на військову службу і виявив бажання служити за контрактом. Став контрактником 3-го окремого полку спеціального призначення, проходив службу на посадах старшого розвідника, радиста, старшого радиста.

VolkotrubVY2.jpg

Навесні 2014 року Віталій став учасником антитерористичної операції на Сході України. З травня по серпень 2014 року разом з однополчанами охороняв Дніпропетровський міжнародний аеропорт. Згодом у гелікоптерах доставляв провізію нашим військовим у Луганській та Донецькій областях. Згодом потрапив у Іловайськ.

Віталій Волкотруб, молодший сержант, командир відділення – начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення − польова пошта В2336 загинув від кулі снайпера 29 серпня 2014 р. під час виходу військової частини з оточення з Іловайського котла так званим «зеленим коридором», який було обстріляно російськими збройними формуваннями, на дорозі поміж с. Многопілля − с. Червоносільське, неподалік села Новосільське Амвросіївського району Донецької області. 3 вересня 2014 р. тіло В. Волкотруба разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі українських військових було привезено до Дніпропетровського моргу. Його упізнали бойові товариші та родичі.

Похований 10 вересня 2014 року на Ковалівському кладовищі в м. Бобринець, Кіровоградської області.

У Віталія Волкотруба залишились батьки, дружина та син 2008 року народження.

Пам’ять

29 травня 2015 року у Кіровограді на стіні біля центрального входу в Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс (гімназія-інтернат-школа мистецтв Анатолія Короткова) відкрили меморіальну дошку випускнику навчального закладу Віталію Юрійовичу Волкотрубу.

2 серпня 2015 року на фасаді Бобринецького навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія-ЗОШ №1» відкрито пам’ятну дошку колишньому учневі цієї школи Віталію Волкотрубу.

VolkotrubVY3.jpg

Нагороди

В серпні 2014 року В. Ю. Волкотруб був нагороджений медаллю із позолотою «за сумлінне виконання обов’язків під час охорони Дніпропетровського аеропорту».

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», Віталій Волкотруб нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Наприкінці вересня 2016 року у Львові відбулися урочисті заходи з нагоди 90-ї річниці Спілки Української Молоді (СУМ), участь в яких взяли близько трьохсот представників організації з України, Канади, США, Німеччини, Бельгії, Австралії та Великобританії.

Під час проведення урочистих заходів особливу увагу було приділено вшануванню пам’яті загиблих під час АТО воїнів – вихованців СУМ. При цьому вищу відзнаку організації – «Залізний хрест заслуги» було вручено родинам двох загиблих захисників Вітчизни, одним з яких є розвідник 3 окремого полку спеціального призначення Віталій Волкотруб.

Слід зазначити, що за весь час існування СУМ найвища відзнака вручалася лише один раз – загиблому 11 вересня 2001 року під час порятунку людей з-під завалів зруйнованих терористами хмарочосів офіцеру поліції США українцю Івану Скалі.

Бібліографія

Іванова І. Кіровоградщина попрощалася зі ще одним бійцем / Ірина Іванова // Кіровоградська правда. – 2014. – 12 вересня. – С. 9 : фото.

Босько В.М. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти. – Кіровоград: Цент.-Укр. вид-во, 2016. – С. 124.

Вшанували героя // Честь хлібороба. – 2016. – 30 серпня. – С. 1 : фото.

Герої не вмирають! // Нова газета. – 2015. – 16 липня. – С. 1.

Кандрашов В. «Ті, хто загинули в бою з ворогом, вирушають до раю» / В. Кандрашов // Нова газета. – 2014. – 11 вересня. – С. 1 : фото.кол.

Лісниченко Ю. Вчився на митця й журналіста, а став військовим / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2015. – 24 липня. – С. 5.

Маринець Н. У Бобринці відкриють меморіальну дошку загиблому герою : Інформація одним рядком / Наталка Маринець // Кіровоградська правда. – 2015. – 31 липня. – С. 3 : фото.

Не висихають сльози непоправних втрат... // Народне слово. – 2014. – № 39 (5-11 вересня). – С. 1.

Несен О. Кузьменко вручив президентські відзнаки дітям загиблих вояків / Олена Несен // Кіровоградська правда. – 2015. – 14 липня. – С. 3: фото.

Они ушли, чтобы жили мы // Первая городская газета. – 2014. – 30 октября. – С. 4.

Пам’ятна дошка на честь героя // Вечірня газета. – 2015. – 29 травня. – С. 3.

Президент нагородив воїнів з Кіровоградщини. Посмертно // Честь хлібороба. – 2015. – 21 березня. – С. 1.

Сідорова О. Сину загиблого бійця із Бобринця вручили «Залізний хрест заслуги» : Герої не вмирають / Олена Сідорова // Кіровоградська правда. – 2015. – 6 жовтня. – С. 2 : фото.

Червоняк В. Вони живі, доки живе пам'ять / Віталій Червоняк // Честь хлібороба. – 2015. – 4 серпня. – С. 1 : фото.

Ще одна непоправна втрата// Вечірня газета. – 2014. – 12 вересня. – С. 2.

Web-ресурси

Книга пам’яті загиблих – Волкотруб Віталій Юрійович

Волкотруб Віталій Юрійович – НЕБЕСНА ГВАРДІЯ

Віталій Волкотруб – Nekropole

Previous: Найвищу СУМівську нагороду надано Віталію Волкотрубу

Полеглого в АТО Віталія Волкотруба нагороджено найвищою відзнакою СУМ – «Залізниим Хрестом»

Герої не вмирають – Бобринецька районна державна адміністрація

У Кіровограді відкрили меморіальну дошку спецпризначенцю Віталію Волкотрубу

Патріот Бобринеччини: Герої не вмирають

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти