Блуменфельд Фелікс Михайлович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Фелікс Михайлович Блуменфельд

народився — 07.04.1863
місце народження — м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині місто Кіровоград)
дата смерті — 21.01.1931
місце смерті — м. Москва (Росія)
місце поховання — м. Москва, Байкове кладовище

Блуменфельд Фелікс Михайлович (7 квітня 1863, м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) - 21 січня 1931, м. Москва (Росія) - композитор, диригент, піаніст, педагог.


Зміст

Життя і діяльність

«Ви могли б тримати весь світ у Ваших лапах!»
І.Я.Падеровський


Народився Фелікс Блуменфельд в передмісті Єлисаветграда в родині вчителя музики та французької мови. Як згадував сам Фелікс Михайлович: «Я із дня народження купався в музиці…». Сім’я Блуменфельдів мала тісні родинні стосунки з Шимановськими та Нейгаузами. І природньо, що першими вчителями юного Фелікса стали його старший брат Стніслав та Густав Вільгельмович Нейгауз (батько Генріха Нейгауза). У Єлисаветграді ж, влітку 1879, відбулася перша зустріч Блуменфельда з Модестом Мусоргським, який гастролював тут із співачкою Дарією Леоновою.

У 1881 році Фелікс Михайлович вступив до Петербурзької консерваторії. Він навчався по класу фортепіано у видатного Ф.Ф. Штейна, а композиції - у Н.А. Римського-Корсакова. У молодого музиканта була чарівна здатність бездоганно читати ноти з рукопису, що дозволяло йому виконувати щойно створені фортепіанні п'єси Чайковського, Балакірєва, Лядова і Глазунова, перекладати для фортепіано симфонічні п'єси Римського-Корсакова, Бородіна і Мусоргського. Під акомпанемент Блуменфельда вперше повністю прозвучала опера Мусоргського «Одруження». Римський-Корсаков завершив і відредагував, після смерті Мусоргського, його «Хованщину» і в 1883 році вперше показав її на засіданні театрального комітету Петербурзьких імператорських театрів під фортепіанний акомпанемент Фелікса Блуменфельда, заспівавши, при цьому, всі вокальні партії опери.

У 1884 році Фелікс Михайлвич одружився на дочці В.І. Анастасьєва, красуні Марії. В лютому 1885 року у них народилася дочка Ніна, через кілька років - дочка Наталія і син Віктор. У цьому ж, 1885, році Блуменфельд закінчив консерваторію. Художня рада присудила випускнику золоту медаль. В екзаменаційних книгах зберігся відгук ради: «Видатний в усіх відношеннях; понад те, приємна, цікава і симпатична особистість! ».

Після закінчення навчання Блуменфельд став викладати в консерваторії, де швидко здобув популярність, як один із провідних професорів фортепіанних класів.

Успішно складалася і диригентська кар'єра. У Маріїнському оперному театрі, видатний австрійський диригент Ганс Ріхтер, двічі прослухав оперу «Снігуронька» під керуванням Блуменфельда та запропонував йому роботу у Віденському оперному театрі, але цієї пропозиції Фелікс Михайлович не прийняв.

В цей період, в будинку Римського-Корсакова, влаштовувалися музичні вечори, на яких почав з’являтися молодий співак Федір Шаляпін. Він багато співав. Акомпанував йому завжди Блуменфельд, ставши для Шаляпіна партнером близьким і за духом, і за художніми смаками. У 1908 році, в паризькому театрі «Grand Opera» давали «Бориса Годунова» Мусоргського з Шаляпіним у головній партії. Диригентом був Блуменфельд. Небувалий для Парижа успіх перевершив всі очікування. Газети з захопленням писали про Блуменфельда, як про «довершеного музиканта» і диригента «самого точного і свідомого таланту», а про саму оперу Мусоргського говорили, що вона перевершує все, що вони чули до цього. Ці Паризькі гастролі явилися тріумфом і свого роду завершенням оперно-диригентської діяльності Блуменфельда. Взимку цього року у Фелікса Михайловича трапився крововилив у мозок. Наслідком цього став правобічний параліч і Блуменфельд змушений був обмежитися тільки викладанням у Петроградській консерваторії, де він прослужив до свого переїзду в Київ у 1918 році. Тут музикант став першим директором Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка та професором Київської консерваторії. У 1922 році на запрошення наркома Луначарського, Блуменфельд переїхав до Москви і став професором Московської консерваторії. Останній раз він став за диригентський пульт на урочистому концерті, присвяченому пам'яті Стасова. Учнями Блуменфельда були піаністи С.Б. Барер, В.С. Горовиць, М.І. Грінберг, диригент О.В. Гаук, композитор Дмитро Тьомкін. В 1927 йому було присвоєне звання «Заслужений діяч мистецтв РРФСР».

В музичній спадщині Блуменфельда-композитора симфонія "Пам'яті дорогих покійних", концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта "Весна" для голосу з оркестром, квартет (Біляївська премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (всього близько 100, в тому числі етюди, прелюдії, балади і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій. Помер Фелікс Михайлович Блуменфельд у Москві 21 січня 1931 року. Смерть його виявилася абсолютно незвичайною - він помер від інфаркту під час гри в преферанс.

Поховано великого музиканта в Києві на Байковому кладовищі.

Один з найближчих людей до Ф.М. Блуменфельда Генрих Нейгауз у статті, присвяченій 100-річчю музиканта писав: «Музичний вигляд Фелікса Михайловича дивовижно гармоніював з людськими рисами його характеру. Те ж благородство, та ж великодушність, повна відсутність дріб'язковості, неприязнь до кар’єризму і зазнайства, ненав'язлива скромність, природна простота, доброзичливість і ввічливість у спілкуванні з людьми, при всій безпосередності та щирості велика внутрішня гідність, що проглядалася в усьому і примушувала якось відразу поважати його ... А його педагогічній творчості має бути присвячено спеціальне дослідження … Пам'ять про таких людей не повинна вмирати ...»

Пам’ять

Blumenfeld F.jpg

Фото. Фелікс Михайлович Блуменфельд

Бібліографія

Баренбойм, Лев Аронович. Фортепианно - педагогические принципы Ф. М. Блуменфельда [Текст] / Лев Аронович Баренбойм, 1964. - 58 с.

Босько В. Стільки талантів, і всі родичі [Текст] / В. Босько // Чому?. - 1997. - 5 вересня. - С. 4

Панченко В. Блуменфельд Фелікс [Текст] / В., Панченко // Народне слово. - 2000. - 26 лютого. - С. 2

Вербовицька А. Три імені на сторінках минулого [Текст] / А. Вербовицька, Т. Цилюрик // Народне слово. - 2006. - 4 квітня. - С. 3

Босько, Володимир Миколайович. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти [] : Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько, 2006. - 161 с. (Введено зміст)


Web-ресурси

Из сокровищницы мирового исполнительского искусства: Ф.М. Блуменфельд http://classicalmusic.uol.ua/text/6503157/

С ИМЕНЕМ ГЕНРИХА НЕЙГАУЗА ЧАСТЬ 3: Ф.М. Блуменфельд http://my.mail.ru/community/classic_baroque/2EC099FA10D96A5F.html

Старые фотографи: Глава вторая. Шимановские. Блуменфельды http://berkovich-zametki.com/Nomer35/Neuhaus1.htm

Музыка и Генрих НЕЙГАУЗ: Феликс Михайлович Блуменфельд http://www.neuhausmuseum.region.in.ua/lne08-01_r.html

Музыкант с головы до ног http://rm.mosconsv.ru/?p=5846

Феликс Блуменфельд. «Выдающийся во всех отношениях...» http://www.chayka.org/node/50

Феликс Михайлович Блуменфельд: 145 лет со дня рождения http://www.specialradio.ru/p&d/?id=103

Воспоминания о Московской консерватории http://www.mosconsv.ru/ru/book.aspx?id=127832&page=131274

Ф.М.Блуменфельд: музыка http://muzofon.com/search/блуменфельд

Ф.М.Блуменфельд: музыка http://get-tune.net/?a=music&q=%E1%EB%F3%EC%E5%ED%F4%E5%EB%FC%E4

Ф.М.Блуменфельд: музыка http://primanota.ru/feliks-blumenfeld/24-prelyudii-op17-24-prelyudii-op17-17-sheets.htm

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти