Авдієвський Анатолій Тимофійович

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Анатолій Тимофійович Авдієвський

народився — 16.08.1933
місце народження — с. Федвар (тепер - с. Підлісне)Олександрівського району Кіровоградської області
дата смерті — 24.03.2016
місце смерті — м. Київ
місце поховання — м. Київ Байкове кладовище

Анатолій Тимофійович Авдієвський — народний артист України, академік АМУ, академік АПНУ, хоровий диригент, композитор-аматор, педагог, президент Національного музичного комітету України, завідувач кафедри методики музичного виховання, співів та хорового диригування Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, голова Всеукраїнської національної музичної спілки, генеральний директор – художній керівник і головний диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки; президент Українського національного музичного комітету Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО.


Зміст

Життя і діяльність

...всі фібри нашої сутності перебували під магічними чарами маестро Анатолія Авдієвського, який робить артистичною найскромнішу мелодію “Ле Депеш” Франція

Анатолій Тимофійович Авдієвський народився 16 серпня 1933 р. у селі Федварі (тепер – с. Підлісне) Олександрівського району Кіровоградської області. Під час голодомору село майже цілковито вимерло. Батьки зуміли виїхати на Одещину і працювали у радгоспі. Музичних університетів батько не закінчував, а співав так, що йому могли позаздрити найвидатніші виконавці. Він був першим учителем Анатолія. 1949 року хлопець підзаробляв, працюючи концертмейстером у містечку Дальнику побіля Одеси, адже родина була великою – п’ятеро дітей, а Толя – найстарший. Потім працював учителем співів та музики в одеській загальноосвітній школі №58. В 1958 році юнак закінчив Одеську державну консерваторію, де навчався у Д.Загрецького, К.Пігрова. Цього ж року став засновником та головним диригентом Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок», працюючи в ньому до 1963 року. В цей час музикант знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Майєю Пантелеймонівною — танцівницею ансамблю. До 1966 року А.Авдієвський працює художнім керівником і головним диригентом Черкаського українського народного хору, а згодом - його генеральним директором. Паралельно митець викладає у київських вищих навчальних закладах: консерваторії (1971-1976 рр.), інституті культури (1977-1980 рр.), педінституті, Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова (з 1980 р). З 1986 року Анатолій Тимофійович отримує звання професора.

Великий внесок А.Т.Авдієвський робить у розвиток національної культури України. Він ініціює створення нових програм з музики для загальноосвітніх шкіл України, освітньо-професійних програм вищої школи за професійним спрямуванням „Музичне мистецтво”. Його наукові праці, навчально-методичні посібники, репертуарно-методичні збірники, методичні рекомендації, програми, статті ефективно використовуються в навчальному процесі вузів, училищ, загальноосвітніх шкіл тощо. За період роботи в університеті Анатолій Авдієвський підготував цілу плеяду висококваліфікованих учителів музики та хорових виконавців.

Своїм ангелом-охоронцем А. Авдієвський вважає Григорія Верьовку, бо саме той підтримав його після сумнозвісного рішення М.Хрущова: «Досить танцювати й співати за державний кошт». Адже цей вердикт знищив майже всі народні хори, ансамблі танцю, камерні та симфонічні оркестри в Українській РСР.

Саме тоді Г.Верьовка запросив товариша, вже злиденного від безробіття, стати його асистентом у хорі. В новому колективі розквітла головна пристрасть А.Авдієвського – народна пісня. Він стає автором численних обробок фольклорних творів «Привітальна хороводна», «Місяць яснесенький», «Над широким Дніпром», «Не громи в степах гудуть», «Колискова», «Павочка ходить», «Діброва зелена», «Чуєш, брате мій», «Думи мої», пісень народів світу.

Митець вважає: “...саме в народній пісні захована душа людська… Дуже багато ліричних пісень, пов’язаних з любов’ю до рідної Батьківщини, святої землі, батьків, коханої. Я хотів би, - продовжує маестро, - щоб ця любов ніколи не зраджувала наш народ і щоб у житті знайшлася можливість порадіти від спілкування з цими прекрасними творами, які поціновані в усьому світі”. Анатолій Тимофійович переконаний, що душу можна освітити, збагатити, позбавити якогось негаразду тільки завдяки вірі в Господа Бога та вірі в силу мистецтва.

А ще Авдієвський любить малювати портрети й пейзажі, фотографувати. В нього велика колекція фотоапаратів – майже 400 – від «лейки» до найсучасніших. Перший з’явився ще 1945 року.

Батьківщина високо оцінила творчі надбання митця. А. Т. Авдієвський нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України, Білорусії, Естонії, Казахстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1998 р.). У серпні 2003 р. Указом Президента України митцеві присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.


Світлини


Бібліографія

Авдієвський А. Мистецтво - це менталітет нації / Авдієвський А. // Освіта. - 2005. - 6-13 квітня. - С. 8.

Авдієвський А.Т. На хвилях відродження //Музика .-1992, № 2.-С 24-25.

Авдієвський, Анатолій. Народна пісня зберігається на генетичному рівні: Національний хор імені Григорія Верьовки - бренд України і колектив, на який рівняються митці / Анатолій Авдієвський // День. - 2011. - 23 вересня. - С. 22.

Авдієвський А. Незважаючи на скруту / Авдієвський А. // Культура і життя. - 2004. - 28 січня. - С. 2.

Авдієвський А. Обереги духовності: не дискредитувати, а примножувати культурні надбання країни // Голос України, 1994. - 20 травня, № 93.-С.12.

Авдієвський А.В. Образ Петербурга у Николая Гоголя и Игоря Северянина: (Сравнительный анализ) / А.В. Авдієвський // Вісник Київського університету імені Т. Шевченка. - 1998. - Вип. 6: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - С. 14-16.

Авдієвський А. "Практично ми живемо в ізоляції від власного народу" / А.Авдієвський // День. - 2000. - 17 червня. - С. 5.

Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І.М. Програма педагогічного училища: Музика та співи з методикою викладання. Музичний інструмент. - К.: ІСДО, 1994.-55 с.

Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І.М., Жовчак З.З. Програми з музики для середньої загальноосвітньої школи та позакласна робота з музики у 1-4 класах. -К.: Освіта, 1994.- 67 с.

Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І.М. Проект програм з музики для середньої загальноосвітньої школи та позакласної роботи 5-8 класи.- К., 1993.- 78 с.

Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І. М., Жовчак З.З. Проект програм з музики середньої загальноосвітньої школи та позакласна робота з музики 1-4 класи.- К.: Освіта, 1991.-76 с.

Авдієвський А.Т. ”Українська пісня створює цілюще біополе”: Бесіда з художнім керівником хору ім. Г. Верьовки // Галичина .- 1993.- 20 березня - № 45.- С.7.

Авдієвський А.Т., Болгарський А.Г., Гадалова І.М. Формувати особистість на ґрунті національно-культурного відродження //Українські діячі культури про музичне виховання школярів та проблеми методики його викладання: Зб.статей /Ред. - упор. Козир А.В.- К.: НПУ , 1998.- С.3-4.

Авдієвський А.Т., Гадалова І.М. Формувати особистість на ґрунті національно-культурного відродження // Мистецтво у школі: Зб.ст. /Упор. І.М. Гадалова - К.: Обрій, 1996.- Вип.1.- С.61-62.

Головащенко, Михайло. То не хор співає, то - диригент: Анатолію Авдієвському - 70, диригенту Національного заслуженого академічного хору ім. Г. Верьовки / Михайло Головащенко // Культура і життя. - 2003. - 20 серпня. - С. 4: портр.

Горбенко С. Велетень української музичної культури: [Авдієвський Анатолій] / С. Горбенко // Мистецтво та освіта. - 2009. - № 1. - С. 60-61: фото.

Зінченко, Наталія. Анатолій Авдієвський: "Нашу країну зберегла музика" / Наталія Зінченко // Музика. - 2011. - № 1-2. - С. 4-9.

Заболотна А. Анатолій Авдієвський: "Надії не втрачайте" / А.Заболотна // Вечірній Київ. - 1999. - 18 лютого.

Золоту медаль - Маестро Анатолію Авдієвському [Текст] // Українська музична газета. - 2007. - січень-березень: № 1. - С. 1.

Луценко Л. Творці чарівних мелодій [Текст] / Л. Луценко // Культура і життя. - 2006. - 8 лютого. - С. 3

Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 6.

Михайленко, Анатолій. Анатолій Авдієвський: "Колись мені веліли співати мовчки" / Анатолій Михайленко // Київ. - 2003. - № 1. - С. 178-183.

Муха А.І. Композитори України та української діаспори: Довідник. - К.: Муз. Україна, 2004. -С. 11-12.

Пучко-Колесник, Юлія. Натхнення божого митець / Юлія Пучко-Колесник // Українська музична газета. - 1999. - 31 березня. - С. 4.

Рожнятовська О.А. Пісня жива - жива й Україна: До 60-річчя від дня заснування Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г.Г.Верьовки / О.А. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. - К., 2003. - 3-й кв. - С. 59-66.

Степанченко Г. В. Авдієвський Анатолій Тимофійович // Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 55.

Степанченко Г. В. Авдієвський Анатолій Тимофійович / Г.В.Степанченко // Українська музична енциклопедія / НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; редкол.: Г. Скрипник (гол.), А. Калениченко, Г. Степанченко та ін. - К.: Видавництво інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - 2006. - ISBN 966-02-4099-6 (загальний): Т. 1: А - Д. - 2006. - 679,[1] с. : фото, іл. - Бібліогр. с. 15-16 Українська музична енциклопедія. - С. 21.

Чечель, Людмила. Через тую пісню Авдієвським став... / Людмила Чечель // Культура і життя. - 2011. - № 36 (вересень). - С. 8.

Чечель, Людмила. Чуєш, брате мій: Авдієвський Анатолій / Людмила Чечель // Культура і життя. - 2008. - 2 квітня. - С. 1.

Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — К.: Криниця, 2001. — С. 13—15.

Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — 2-е видання. — К.: Криниця, 2007. — С. 18—19.


Web-ресурси

Авдієвський Анатолій Тимофійович: http://www.avdievskiy.openua.net/

Авдієвський Анатолій Тимофійович - Вікіпедія http://uk.wikipedia.org/wiki/Авдієвський_Анатолій_Тимофійович

Інтерв'ю з Анатолієм Авдієвським: http://glas.org.ua/famous/Avdievskii.html

Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки. Керівник — Авдієвський А.Т. Офіційний сайт http://www.veryovka.kiev.ua/

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти