Івашкевич Ярослав

Матеріал з wiki
Перейти до: навігація, пошук

Ярослав Івашкевич

народився — 20.02.1894
місце народження — с. Кальник Київської губернії (тепер — Вінницька обл.)
дата смерті — 02.03.1980
місце смерті — містечко Стависько, поблизу Варшави
місце поховання — м. Стависько (Польща)

Ярослав Івашкевич (пол. Jarosław Iwaszkiewicz; 20 лютого 1894, с. Кальник Київської губернії — 02 березня 1980, Стависько, поблизу Варшави) — польський письменник.


Зміст

Життя і діяльність

Ярослав Івашкевич народився в селі Кальник (тепер — Вінницька обл.). Його батько, Болеслав Івашкевич, навчався у Київському університеті (разом з Тадеєм Рильським, батьком М. Рильського), але за участь у польському повстанні 1863 р. був виключений з університету і, відбувши покарання, якийсь час працював домашнім учителем, доки не знайшов скромну посаду бухгалтера цукрового заводу, на якій працював до кінця свого життя.

У сім’ї Івашкевичів завжди панувала мистецька атмосфера, високо цінувались література і мистецтво. Батько не замикався в камерному світі провінції, постійно намагався підтримувати зв'язки зі світом. «Щозими, — згадував пізніше Івашкевич, — батько кидав великий стіл, із яким неначе зрісся, і виїздив до Києва на «контракти». Не випадково трьох старших дочок Болеслав вирядив на навчання до Кракова, а ще одного сина — до Риги, і кожен приїзд старших дітей приносив у домівку найновіші віяння з культурних центрів.”

Радісне, безхмарне дитинство закінчилось рано. 1902 року помер батько, і сім'я зосталася без засобів до існування. Мати спершу переїздить до Варшави, сподіваючись, що так буде легше, але через два роки знову повертається в Україну й оселяється в Єлисаветграді (зараз Кіровоград). В Єлисаветграді мешкали їх родичі — родина Шимановських, із якої походив майбутній видатний композитор Кароль Шимановський. Старший на дванадцять років Кароль мав на Ярослава беззаперечний вплив. Цей фактор, а також мистецька атмосфера в домі Шимановських, виїзди до сіл Орлівка (поблизу Знам'янки) та Тимошівка (Черкащина), де збиралися артисти з кола Шимановського, підштовхнули хлопця до серйозного зайняття музикою.

У 1909 році сім’я Івашкевичів переїздить до Києва. Там Ярослав стає учнем шостого класу Четвертої російської гімназії і паралельно вчиться в музичній школі.

Через три роки Івашкевич вступив на юридичний факультет університету Св. Володимира і водночас у консерваторію. В гімназичні роки Ярослав зацікавився літературою, спробував писати сам. Проте сім’я Ярослава Івашкевича не підтримала це захоплення. Старші наполягали, щоб він працював юристом.

Та душа Ярослава до юриспруденції не тягнулась, про що він залишив промовисті спогади: «Вища школа не відіграла ніякої ролі в моєму духовному житті. На лекції ходив рідко, весь час присвячував заробіткам, а екзамени складав, аби скласти, і кілька разів на них зрізався. Не відіграв також ніякої ролі університет у моєму особистому житті...»

Із розумінням до його захоплень поставились Кароль Шимановський та організаторка польського театрального життя Станіслава Висоцька, яка запросила його до своєї студії. А опублікування першого вірша в журналі «П'юро», що його почали видавати в Києві, допомогло Івашкевичу визначитись доконечно.

Сутужне матеріальне становище примушує Івашкевича з п'ятнадцяти років самотужки заробляти гроші репетиторством, і він, як домашній вчитель, виїздить упродовж канікул в численні маєтки заможних людей. Полтавщина і Поділля, Кіровоградщина і Херсонщина, Одеса і Київщина — список населених пунктів, де йому довелось побувати, нараховує десятки позицій. «Наскільки всі міські лекції були тяжкими і безбарвними, настільки сільські виїзди спричинилися у великій мірі до пізнання світу і людей», — напише він про цей калейдоскопічний вихор вражень.

У 1918 p., після закінчення університету, Івашкевич приїхав у Варшаву, де відразу потрапив у вир суспільного та культурного життя. Він служив в армії, працював у газеті, водночас активно налагоджував творчі контакти. У 1922 р. одружився і на довгі роки замешкав у передмісті Варшави. Життєві та матеріальні позиції письменника поступово покращувалися. З 1922 до 1924 р. Івашкевич працював секретарем маршала сейму Ратая, потім спеціальним кореспондентом літературної газети у Парижі, старшим референтом відділу пропаганди польського мистецтва за кордоном, секретарем польського посольства у Копенгагені, Брюсселі. У період з 1925 до 1938 pp. Івашкевич відвідав Австрію, Німеччину, Італію, Швейцарію та Іспанію.

Ivashkevych1.jpg

Івашкевич Ярослав

Естетична орієнтація письменника формувалася у процесі пошуків та експериментів з різними художніми напрямами. Перші кроки в літературі Івашкевич зробив під впливом «Молодої Польщі». Після приїзду до Варшави він найбільше зблизився із поетичною групою «Скамандр». Творчість Івашкевича міжвоєнного двадцятиліття умовно можна поділити на два періоди — «київський» і «варшавський».

Першим твором «київського» періоду творчості і взагалі першим твором Івашкевича стала поема «Молодість пана Твардовського» (1912—1915), побудована на жартівливій грі з різними літературними образами, а другим — повість «Втеча у Багдад» («Ucieczka do Bagdadu»), яка була написана взимку 1916 р. у Саратові, куди, у зв'язку з війною, на деякий час був евакуйований Київський університет. «Втеча у Багдад» — стилізація під твори письменників «Молодої Польщі». Сюжет твору досить заплутаний і нечіткий, а головне місце у ньому відведено східній екзотиці. У центрі повісті — долі різних людей, які марно намагаються знайти своє щастя.

Упродовж 1916—1918 pp. Івашкевич написав також поетичні збірки «Восьмивірші» («Oktostychy»), «Діонісії» («Dionizje»), «Kacudu», витримані у модерному дусі, та повісті «Зенобія Пальмура» й «Осінній бенкет», які вийшли друком уже у Варшаві.

Кращими творами «варшавського» періоду творчості Івашкевича вважаються поетична збірка «Повернення у Європу» («Powrot do Europy»), повість «Місяць сходить»(«Ksiezyc wschodzi») та роман «Червоні щити»(«Czerwone tarcze»). Збірка «Повернення у Європу» вийшла друком у 1931 р. Провідна ідея збірки полягає в утвердженні думки про культурну єдність усіх народів Європи. Івашкевич мріє про братство народів, братство культур усіх європейських країн. У збірці багато віршів про Париж, Брюссель, Італію. Але водночас важливе місце у книзі займають вірші, присвячені Польщі, Росії та Україні. Головний герой повісті «Місяць сходить» — молодий поет Антоній, в образі якого багато автобіографічних моментів. Польська критика схильна тлумачити повість як історію літературного народження Івашкевича. У цьому творі, на думку критиків, Івашкевич переборов модернізм, властивий його ранній творчості, і ступив на шлях реалістичного змалювання дійсності.

Найвизначнішим твором Івашкевича міжвоєнного двадцятиліття став його історичний роман «Червоні щити» (1934). Він охоплює кілька десятиліть XII ст. в житті Польщі, Німеччини, Італії, Сицилії та Близького Сходу. Головний герой твору — польський князь Генріх Сандомирський.

У «варшавський» період Івашкевич написав ще цілий ряд творів. Зокрема, романи «Змова мужчин» («Zmowa mezczyzn»,1930), «Блендомирські пристрасті» («Pasje btedomierskie», 1938), ряд оповідань, поетичну збірку «Інше життя» (1937), п'єси «Літо в Шані» («Lato w Nohant», 1936—1937) — про життя Ф. Шопена, «Маскарад» («Maskarada», 1939) — про О. Пушкіна.

Під час війни та окупації Польщі Івашкевич мешкав у містечку Стависько, біля Варшави, де піклувався про польських письменників та артистів і продовжував писати. Саме в цей період він написав більшість розділів своєї майбутньої автобіографічної праці «Книжка моїх спогадів». Художні твори цього періоду, розподіляються за трьома тематичними напрямами: 1) філософсько-дидактичний — оповідання «Битва на Сейджмурській рівнині» (1942); 2) морально-релігійний — повість «Мати Йоанна від ангелів» (1943) та 3) антифашистський — оповідання «Стара цегельня»(1943), повісті «Млин на Лютині» (1945), «Ікар» (1945) та ін.

Центральним твором цього періоду є повість «Мати Йоанна від Ангелів», події якої ґрунтуються на реальному історичному факті, який мав місце у XVII ст. в невеличкому французькому містечку Луден. У 1634 р. в Лудені був спалений на вогнищі місцевий священик Урбен Грандьє, котрого звинуватили у тому, що він з допомогою диявола напустив чари на кількох черниць монастиря Урсулинок.

Цей історичний факт неодноразово привертав увагу європейських письменників, зокрема А. Дюма, О. Хакслі, Дж. Вайтинга. Івашкевич взяв за основу реальні події, але переніс їх у Польщу 2-ої пол. XVII ст.

Після війни Івашкевич активно займався культурною, громадською та літературною роботою. Він часто бував в Радянському Союзі і, зокрема, в Україні, підтримував інтенсивні творчі зв'язки з українськими та російськими письменниками.

Він з гордістю говорив про те, що володіє українською мовою: «Українська мова мені не чужа, навпаки, вона була тією мовою, яка супроводжувала мене від самого дитинства. З того часу ця мова досягла великого розвитку, збагатилася новими словами, яких я вже не знаю, хоч і користуюся — з дитинства засвоєною — дуже гарною київською говіркою цієї мови».

Перший короткий візит після тривалої перерви припав на початок п'ятдесятих, але він був невеселим: українська столиця ще не підвелася з руїн.

А от візит 1958 року виявився для Ярослава Івашкевича емоційно насиченим. Спершу — поїздка за маршрутом Житомир—Бердичів—Вінниця—Гайсин, потім — відвідання могили батька. в містечку Дашів.

Рідної хати в Кальнику письменник не застав — у війну її зруйнувало попадання фугаса. Згодом, як розповідають місцеві жителі, ділянка землі, де вона знаходилась, потрапила під будівництво тваринницького комплексу. Однак пам'ять про земляка тут шанують: у шкільному музеї йому присвячена спеціальна експозиція, є бібліотечка творів, а перед фасадом школи височить бронзовий пам'ятник.

Згодом був ще не один візит Івашкевича в Україну: 1964-го — до Черкащини на шевченківські урочистості, 1969-го — до Кременця на відзначення ювілею Юліуша Словацького, 1974-го — до Києва. В 1977- році, за три роки до смерті, Івашкевич у супроводі Дмитра Павличка востаннє побував на малій батьківщині.

У повоєнний період Івашкевич видав 9 віршових збірок: «Олімпійські оди» — 1948, «Коси осені» — 1954, «Темні стежки» — 1957, «Завтра жнива» — 1963, «Цілий рік» — 1967, «Ксенії та елегії» — 1970, «Італійський пісенник» — 1974, «Карта погоди» — 1977, «Вечірня музика» — 1980, роман-есе «Шопен» (1955), повісті «Коханці з Марони» (1961), «Заруддя» (1976), драми «Одруження пана Бальзака» (1959), «Космогонія»(1967) та інші.

В останніх поетичних збірках Івашкевич досяг, за словами польського дослідника Я. Рогозинського, «такої міри досконалої простоти, яку можна порівняти тільки з простотою найяскравіших ліриків — Гете чи Міцкевича». Центральним твором цього періоду, як і творчості Івашкевича в цілому, став роман-епопея «Слава і хвала» («Stawa і chwala», 1956-1962).

Тема роману — історичні зрушення, які відбувалися в житті польського суспільства у І пол. XX ст. у ївзаємозв'язку з життям представників різних соціальних прошарків. Події охоплюють значний історичний проміжок часу — 1914—1947 pp. Розпочинаються вони в Україні, напередодні Першої світової війни, охоплюють революцію 1917 і подальші роки громадянської війни, потім переносяться у Польщу, де простежується процес виникнення буржуазної Польської республіки, переворот Пілсудського, німецька окупація та варшавське повстання 1944 р. У романі понад сто персонажів, які представляють майже усі прошарки польського суспільства та його політичні сили. У центрі твору — життєві долі кількох поколінь родин Ройських, Тарло, Шиллерів, Мишинських та Голомбеків.

Ivashkevych2.jpg

Івашкевич Ярослав

До української тематики Івашкевич звернувся у трилогії «Слава і хвала», у повісті «Заруддя» (1976), ряді віршів, оповідань та есе, незакінченій книзі «Подорож по Україні». Численні статті, спогади, відгуки Івашкевича позначені глибоким знанням українського фольклору та літератури. Окремі твори Івашкевича переклали М. Бажан, Д. Павличко, О. Медущенко, О. Лєнік, Вал. Шевчук та ін.


Пам`ять

У шкільному музеї (розташованому в ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Кальника) Ярославу Івашкевичу присвячена спеціальна експозиція, є бібліотечка творів, а перед фасадом школи височить бронзовий пам'ятник.

Ivashkevych4.jpeg

Пам`ятник Ярославу Івашкевичу

Бібліографія

Основні видання творів Я. Івашкевича

Твори : Поезії. Повісті та оповідання / Ярослав Івашкевич ; пер. з пол. М. Бажана та ін. ; передм. Д. Павличка ; іл. В. Василенка. - К. : Дніпро, 1979. - 503 с. : іл.

Сочинения: В 3 томах: Пер. с польского [Текст] / Ярослав Ивашкевич; Сост. и примеч. В. Британишского, Предисл. В. Витт. - М. : Худож. лит., 1988 - Т. 1 : Стихотворения. - 1988. - 509,[1] с.

Новели / Ярослав Івашкевич ; пер. Олена Медущенко ; вступ. ст. Д. Павличка ; іл. І. В. Коптілов. - К. : Дніпро, 1974. - 332 с

Сочинения: В 3 томах: Пер. с польского [Текст] / Ярослав Ивашкевич; Сост. и примеч. В. Британишского, Предисл. В. Витт. - М. : Худож. лит., 1988 - Т. 2 : Повести и рассказы / Сост. Н. Подольский, Примеч. В Витт. - 1988. - 700,[2] с

Сочинения: В 3 томах: Пер. с польского [Текст] / Ярослав Ивашкевич; Сост. и примеч. В. Британишского, Предисл. В. Витт. - М. : Худож. лит., 1988 - Т. 3 : Повести и рассказы / Сост. Н. Подольский, Примеч. В Витт, Медведевой О. - 1988. - 700,[2] с.

Собрание сочинений : в 8-ми т. / Ярослав Ивашкевич. - М. : Худож. лит., 1976

Избранное / Ярослав Ивашкевич ; Перевела с польского М. Павлова. - М. : Мол. гвардия, 1985. - 63 с. ; 14 см. - (Сер. "Современная зарубежная лирика")

Красные щиты [Текст] / Ярослав Ивашкевич. Мать Иоанна от Ангелов : Роман, повесть / Ярослав Ивашкевич; Пер. с польск. и примеч. Е. Лысенко; Вступ. ст. В. Британишского; Ил. Б. Пашкова. - М. : Правда, 1988. - 478 с


Слава і хвала : Роман / Ярослав Івашкевич;. - К. : Дніпро. - 1984. - Розд. I-VII / Пер. с пол. С.Ковганюк та О.Медущенко; Вступ. стаття Г.Вервеса. - 2-е вид. Перекладу. - 1984. - 581 с.

Слава і хвала : Роман / Ярослав Івашкевич;. - К. : Дніпро. - 1984. - Розд. VIII-XVI / Пер. с пол. О.Медущенко та О.Федосенко. - 2-е вид. перекладу. - 1984. - 559 с.

Честь і слава : роман в 3-х т. / Ярослав Івашкевич ; пер. з польськ. С. Ковганюка. - К. : Дніпро. - 1966. - Т. 1. - 1966. - 448 с.

Честь і слава : роман в 3-х т. / Ярослав Івашкевич ; пер. з польськ. О. Медущенко. - К. : Дніпро. - 1966. - Т. 2. - 1966. - 398

Честь і слава : роман в 3-х т. / Ярослав Івашкевич ; пер. з польськ. О. Федосенко ; післямова Г. Вервеса. - К. : Дніпро. - 1966. - Т. 3. - 1966. - 355 с.

Шопен / Ярослав Івашкевич, ; Пер. с пол. Й.Й.Брояка. - К. : Муз. Україна, 1989. - 208,[1] с

Антологія польської поезії = Antologia poezji Polskiej : в 2-х т. / пер. з пол. В. Коптілов ; ред. М. Бажан ; авт. передм. Я. Івашкевич. - К. : Дніпро. - 1979. - Т. 1 / сост. Валерія Вєдіна ; ред. Д. Паламарчук. - 1979. - 463 с

50 польських поетів : Антологія польської поезії / Пер., передм. та довід. про авт. Д. Павличка. - К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. - 583,[1] с.

Поклик : із світової поезії ХХ сторіччя : збірка : для серед. та ст. шк. віку / Ієн М’юді [та ін.] ; укл. В. В. Коптілова, О. М. Мокровольського ; авт. передм. К. О. Шахова ; худ. І. В. Коптілов ; ред. О. М. Мокровольський. - К. : Веселка, 1984. - 220,[2] с

Польський літературний вітраж : [авторська перекладна антологія] / пер., післямова та довідки про авт. Анатолія Глущака. - Одеса : Маяк, 2007. - 167 с.

Стоголосся. Поетична антологія Вінничини ХХ століття / Олена Пчілка [та ін.] ; упорядкування, вступне слово Анатолія Подолинного. - Вінниця : Континент-ПРИМ, 2002. - 418,[13] с.


Література про життя і творчість

Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: «КИТ», 2007. — С. 361

Бажан, Микола. Путі людей : статті про літературу / Микола Бажан. - К. : Дніпро, 1969. - 300,[2] с.

Ярослав Ивашкевич и Александр Блок : Опыт сопоставительно-топологических исслед. / Максим Мальков, ; ЛГУ им. А. А. Жданова. - Л. : ЛГУ, 1988. - 156,[2] с

Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! / В. Босько // Народне слово. - 2011. - 28 квітня. - С. 1, 9

Босько, Володимир. Історичний календар Кіровоградщини на 2007 рік. Люди. Події. Факти : Історико-краєзнавче видання: Довідник / Володимир Босько ; Кіровоград. обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, Кіровоград. обл. організація Всеукр. спілки краєзнавців. - Кіровоград : ПОЛІМЕД-Сервіс, 2006. - 161 с.

Босько, Володимир. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік: Люди. Події. Факти : історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько ; Управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації, Кіровоградський обл. ін-т післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. - Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. - 240,[1] с.

Вервес Григорій. Ярослав Івашкевич : літ.-крит. нарис / Григорій Вервес ; АН УРСР. - К. : Наук. думка, 1978. - 240 с. : іл.

Зрослись душею, сплелись корінням / А. Басенко [та ін.] ; укл. Микола Рубанець. - К. : Успіх і кар’єра, 2008. - 220,[3] с.

Казьмирчук, Григорій. Вибрані твори / Григорій Дмитрович Казьмирчук ; Григорій Казьмирчук, Марія Казьмирчук ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : ПП"КП"Укр СІЧ". - 2013. - Т. 4 : Роде наш красний: село Кальник. Кн. 1 : Документи. - 2013. - 475 с.

Куценко Л. Історія трагічної дружби / Л. Куценко // День. - 2004. - 16 квітня. - С. 8

Левочко В. Автору роману "Хвала і слава" присвячується / В. Левочко // Народне слово. - 2004. - 8 липня. - С. 3

ЛітАкцент  : Сучасна література в колі твого читання : альманах. - К. : Темпора. - 2008. - Вип. 1 / ред. Володимир Панченко. - 2008. - 543 с.

Німенко А. Пам'ятні зустрічі / А. Німенко // Література України. - 2003. - 30 жовтня

Павличко, Дмитро. Літературознавство. Критика : У 2 т. / Дмитро Васильович Павличко ; Дмитро Павличко. - К. : Видавництво Соломії Павличко "Основи". - 2007. - Т. 2 : Світова література. - 2007. - 453,[2] с.

Сто поетів Вінниччини за сто років / Олена Пчілка [та ін.] ; упор., вступне слово, біограф. довідки : А. М. Подолинний. - К. : Преса України, 2003. - 415,[1] с.


Френчко Л. Знаменитости степной столицы : Ярослав Ивашкевич / Френчко Л. // Ведомости. - 2005. - 25 февраля. - С. 8

Френчко, Л. "Нашого цвіту по всьому світу" [Текст] / Л. Френчко // Ведомости Плюс. - 2011. - 3 июня. - С. 6

Хоменко І. Вісті з Кіровоградщини / Хоменко І. // Літературна Україна. - 2004. - 12 серпня. - С. 2

Шевченко С. Єлисаветград Ярослава Івашкевича / С. Шевченко // Кіровоградська правда. - 2004. - 11 вересня . - С. 3



Web-ресурси

Ярослав Івашкевич: митець народжений Україною http://suchomlynow.pl/assets/files/publikacje/Iw-Kijow-08.pdf

Ярослав Івашкевич — Вікіпедія

Ярослав Ивашкевич. Либрусек http://lib.rus.ec/a/5117

Ивашкевич Ярослав - Словари и энциклопедии на

Ивашкевич. Писатель на фоне катастроф http://magazines.russ.ru/inostran/2011/10/io11.html

Ярослав Івашкевич / Персоналії / Проект «Українці в світі» http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/98a97a0cfad153d5/

Ивашкевич Ярослав - Электронные книги http://www.rulit.net/author/ivashkevich-yaroslav

Ярослав Ивашкевич, Стихи - Новая Польша http://www.novpol.ru/index.php?id=341

Я. Ивашкевич: "Быть верным себе" | Gazeta Petersburska http://www.gazetapetersburska.org/node/1545

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти